Нещодавно ми відзначили 110 років від дня народження Олега Кандиби-Ольжича. Уже, принаймні, 25 років життя і діяльність відомого житомирянина досліджується в незалежній Україні.

  Вулиця Михайлівська, 5. Будівля, побудована в 1880-х роках, було двоповерховим з напівпідвальним поверхом і лоджією на другому поверсі.

  На снимке на переднем плане — перекресток улиц Театральной и Ленина (ныне Киевская), на заднем плане — площадь Победы.

  Бердичів сміливо можна назвати «найбільш єврейським містом України». Хоча 80-90 відсотків єврейського населення для багатьох західно- та центральноукраїнських міст у ХІХ столітті було нормою, не слід забувати, що на середину століття Бердичів був четвертим за кількістю населення українських міст Російської імперії, а отже і євреїв тут було більше, ніж в інших містах регіону (понад 50 тис.). А це – друга за чисельністю єврейська громада імперії. 

  На приміській дорозі, що веде в село Пряжів (тепер це вулиці Довженка і Російська Слобідка) в середині XIX століття з'явилося Старообрядницьке кладовище.

  Это была главная улица предместья Подол на трассе древней дороги из Житомира в село Троянов и одна из старейших улиц Житомира.

  Час прощатися зі стереотипом Черняхова, як сонного провінційного містечка без голосу та імені. Час шукати не тільки тут, а й у всьому районі щось більш промовисте, ніж код КОАТТУ кожного села.

  Находится эта средневековая улица на склонах Замковой и Подольской гор. Спускаясь с Замковой горы и пересекая речушку Рудавку, она ведет к воротам Успенской (Подольской) церкви.

  На панораме Замковой горы в центре — Кафедральный костел Святой Софии, слева — колокольня и бывшая Католическая семинария для клира, а ныне жилой дом № 3 на Замковой площади.

  Улица Рыльского возникла в 1956 году на месте нескольких средневековых улиц на Замковой горе (Рыбная, Школьная, Гостиная и др.), полностью разрушенных во время войны. Сначала называлась Новая улица.