Это вид с площади Горсовета на Михайловскую улицу – комплексный историко-архитектурный памятник XIX века. Михайловская улица тогда называлась улицей Советов.

  Ідея розповісти, як одягались жінки нашого міста наприкінці ХІХ-початку ХХ століття мені сподобалась. Здається, цю тему ще ніхто не підіймав, принаймні мені не траплялось бачити. А головне, звернув увагу, що маю у своєму архіві чудові фото та матеріали для ілюстрації. Читачам повідомляю, що всі дійові особи «фотосесії» тільки житомирянки, а знімки робили житомиряни-фотографи. Ці фотокартки – автентичні, старовинні знімки,  ніколи раніше не публікувались, за виключенням малюнка модного Парижа та елементів жіночого одягу.

  До революции площадь называлась Соборной, в 1959 году получила название Октябрьской.

  Сапожные изделия фабрики пользовались большим спросом и были высокого качества. На выставках в городах Одессе, Люблине и Ченстохове они удостоились серебряных медалей. Принадлежала фабрика братьям Тайбер.

  Велика, цікава, мало відома широкому загалу історія перших друкарень та стародруків в Житомирі варта уваги. Про них можна розповідати багато, але цього разу обмежусь декількома окремими подіями й постатями. Тішу себе надією зацікавити читачів і викликати бажання дізнатись більше, або й самому долучитись до захопливих досліджень.

  Большой городской Старый Базар (Воздвиженский рынок). Он состоял из двух частей - продовольственной и вещевой, которую в народе прозвали толкучкой.

  Одна из старейших улиц Житомира и главная улица бывшего средневекового предместья Подол.

  В 1982 году режиссёр Одесской киностудии Вадим Костроменко снял фильм о парнишке – воспитаннике разведчиков в годы войны. Часть сцен, имитирующих Германию, снималась в тогда запущенных (а ныне – отреставрированных) строениях монастыря босых кармелитов в Бердичеве.

  Збереження історичної пам’яті стало невіддільною складовою розвитку української державності, історичної свідомості та культури народу, необхідною умовою побудови демократичного суспільства та побудови правової держави.

  Уважний читач краєзнавчих нарисів знає, що питання про перебування нацистського лідера у Бердичеві піднімалось давно і не один раз. Дійсно, написано вже доволі багато і, здавалося б, факт цей доведено.