В дождливый день 7 ноября 1965 года праздничная колонна Музыкальной фабрики движется по улице Карла Либкнехта к площади Ленина, где установлена трибуна, с которой приветствуют промокших от дождя участников парада.

  Чи є назва «Звягель» унікальною? Звісно, що ні. Ще сто років тому існували два історичних населених пункти з такою ж назвою — в Борщівському повіті Галицького намісництва і Сенненському повіті Могилевської губернії.

  Начало нынешней улицы Победы. Фото 1962 года. Автор фотографии — Борис Дубман.

  «Вот поковырялся в своих архивах, нашел кое-что новенькое из старого... (авторство фотографий мне неизвестно)», написал на странице «Интересный Житомир» Юрий Дубинин.

  Эта часть нынешней улицы Театральной почти два столетия была Семинарийским переулком, который имел Г-образную форму в плане и связывал улицу Пилипоновскую (теперь Михайловская) с Киевской улицей.

  Прекрасне мистецтво фотографії залишає на згадку важливі моменти з життя, обличчя  видатних особистостей та й просто картини природи. Це зараз, коли цифрові технології динамічно розвиваються, вдале фото нікого не здивує. А от фотопортрет, який пройшов  через сторіччя та став культовим зображенням відомої особи, заслуговує особливої уваги.

  На початку ХХ століття річка Тетерів мала зовсім інший вигляд ніж той, який ми звикли бачити зараз. У міській частині Житомира Тетерів був значно вужчим. Його береги були устелені різним камінням та уривистими скелястими берегами.

  В село з цікавою назвою Нова Чортория ми приїхали подивитися палац-садибу поміщиків Оржевських (також називають палацом Прушинських). Зараз у садибі знаходиться школа.

  Монастир Босих Кармелітів - старовинний храм у Бердичеві Житомирської області. Він більше нагадує фортецю, ніж монастир. Це й не дивно - раніше тут розміщувалися гармати та постійний гарнізон.