Одна із найбагатших землячок не збирається залишати Україну
Філя Іванівна Жебровська народилася на Житомирщині в селі Немиринці. Відома бізнесвумен Житомирщини є сестрою Павла Жебрівського.
Цього літа Філя Жебрівська, яка 22 роки керувала фармацевтичною компанією “Фармак”, залишила свою посаду, очоливши наглядову раду підприємства.
Призначивши на посаду виконавчого директора досвідченого європейського топ-менеджера, Філя Іванівна продовжує активно брати участь у житті компанії, будувати стратегічні плани.
Вона впевнена, що українці повинні пишатися своєю країною, і робить усе для того, щоб “Фармак” був предметом гордості.
Компанію засновано в 1925 р. “Фармак” декілька років поспіль утримує лідерські позиції на українському фармацевтичному ринку. Компанія посідає третє місце на ринку Узбекистану, 10-е — на ринку Киргизії. Планує увійти в Топ-20 виробників ліків в Європі. Задля цього в 2016 р. була придбана компанія в Польщі. За останні сім років компанія інвестувала у свій розвиток понад 2,3 млрд грн.
— Чому ви свого часу, в 1995 р., вирішили очолити фармацевтичний завод? Як проходило становлення бізнесу?
— На підприємстві я вже 38-й рік. І коли повертаєшся подумки на 22 роки назад, у часи, коли я очолила компанію, розумієш, що це великий шлях. Згадати є про що. Оптимісти багато що змінюють і в бізнесі, і в державі.
Як сталося, що я, економіст, очолила фармацевтичне підприємство? Це була воля акціонерів. У 1994 р. акціонери повністю викупили акції в держави та заснували відкрите акціонерне товариство.
Приблизно тисяча людей, не працівників компанії, вклали свої ваучери в підприємство. До сьогодні ці люди є нашими акціонерами й отримують невеличку частку прибутку у вигляді дивідендів, яку ми виплачуємо.
В 1995 р., у часи становлення, розбудови держави, бізнесів, ми опинилися в ситуації, коли вже не було планової економіки, а замість неї ніхто нічого не запропонував.
Тоді більшість акціонерів проголосували за те, щоб я, маючи економічну освіту, очолила підприємство. Зрозуміло, що це був ризик, адже я не була фармацевтом, виробничником. Але водночас і мені тепер не соромно подивитися їм у вічі, і акціонери задоволені тим, що свого часу обрали такого керівника.
— Що вдалося змінити?
— Мабуть, вдалося переконати співробітників, що колектив мусить розвиватися, мусять бути інвестиції і програма дій. Тоді в країні був дефіцит ліків, і треба було виводити нові препарати на ринок. І все це ми робили.
Створювали спочатку виробництво на базі наших субстанцій, потім закуповували їх в інших країнах. 22 роки минули, як один день. Ми збільшили обсяги виробництва, стали лідером на фармацевтичному ринку України не тільки серед вітчизняних компаній, але й серед усіх його гравців.
“Фармак” має чітку спеціалізацію виробництва лікарських засобів, зокрема, ми виробник #1 в Україні препаратів для лікування цукрового діабету. Ми ефективні гравці в сегменті кардіології, неврології та інших напрямах.
Це дає змогу бути впевненими та планувати своє майбутнє.
— Що стимулювало розвиток?
— Розвиток був би неможливим без значних інвестицій. І наш бізнес генерує великі інвестиції. Пам’ятаю 2006 р., коли в нас був план інвестувати у виробництво стерильних лікарських засобів, яке вимагало асептичних умов.
Це дуже дороге виробництво, і ми вирішили взяти перший кредит у ЄБРР. Довелося багато що змінювати: ми провели аудит за допомогою “великої четвірки”, залучили консалтингові послуги, які мали допомогти реформувати бізнес-процеси в компанії, змусити йти європейським шляхом.
Європейський шлях — це означає не перенести виробництво в Європу, а зробити центр Всесвіту тут, в Україні. Це важливо для молоді, яка приходить на виробництво й мусить бачити своє майбутнє тут, в Україні. Адже в нашій компанії одна із найкращих наукових лабораторій, які є у фармацевтичному бізнесі України.
Ми долучилися до такого інноваційного й наукового потенціалу, як біотехнології. Якщо кілька років тому я могла говорити тільки про трансфер технологій, про інвестиції у виробництво готових лікарських засобів, то зараз ми створюємо лабораторію біотехнологічного синтезу.
І це також резерв для того, щоб українські молоді вчені могли себе реалізовувати в Україні. Це, мабуть, була основна моя місія, від втілення якої в життя я отримую велике задоволення.
— Які періоди були найскладнішими?
— Звичайно, у бізнесі це кризи. Криза 1998 р., яка девальвувала гривню. Це обумовило зниження платоспроможності нашого населення. На жаль, в Україні понад 80% ліків люди купують за власні кошти. Криза стала гальмом для інвестицій і розвитку підприємства.
Не меншою була криза 2008 р. Світова криза — це одразу недовіра до країн, які мають нестабільну валюту. Страждали наші відносини з постачальниками, а в нас понад 50% закордонних постачальників.
Якщо згадати, що у 1998 р. $1 коштував 1,78 грн., а зараз — майже 27 грн., розумієш, яка це відстань не тільки в девальвації національної валюти, але й у підходах до бізнесу.
Адже обладнання коштувало сотні тисяч євро і тоді, у 1998 р., і сьогодні… То скільки цієї гривні потрібно заробити, щоб інвестувати в обладнання? Це було дуже важко. Але ми завжди рухалися в напрямку розвитку бізнесу.
Зараз усі 19 технологічних ліній, які працюють у компанії, сертифіковані за європейськими стандартами випуску лікарських засобів GMP.
Ми дуже пишаємося, що попри такі великі потрясіння, які були в економіці нашої держави, ми гідно вистояли, а головне — не зупиняли інноваційну діяльність. Було розуміння: якщо затримаємося на один крок — на п’ять повернемося назад. Тому, попри все, ми йшли шляхом інтенсивного розвитку компанії.
— Що вас мотивує залишатися в Україні?
— Я завжди кажу, що там, де закопано нашу пуповину, ми мусимо бути сильними, мусимо думати про це місце, мусимо його розвивати. Якщо хтось робить інакше, я цього не розумію.
Коли говорю про компанію, то хочу, щоб Україна була центром її розвитку. Але ми розвиваємо експортну політику, виходимо на європейські та інші ринки. Тому що за такої девальвації тільки експорт допомагає заробляти та інвестувати в розвиток.
Хочемо довести частку зовнішньої торгівлі в нашому обсязі реалізації ліків до 40%.
Так, “Фармак” стає сильнішим, заробляє довіру не тільки українців, але й населення тих держав, де ми присутні. Компанія посідає 3-є місце на ринку Узбекистану, 10-е — на ринку Киргизії.
Поки ми не входимо до Топ-20 в Європі, але такий план у нас є, і ми рухаємось у цьому напрямку.
В 2016 р. ми придбали компанію в Польщі, нарощуємо там маркетингові зусилля. Європейський фармацевтичний ринок вкрай конкурентний, і зайняти там якесь місце дуже нелегко. Але я впевнена, що ті кроки, які ми робимо, принесуть успіх.
— Якими ви бачите свій бізнес і Україну через п’ять років?
— Не плануємо зупинятися в розвитку. Криза 2014-2017 рр. нас сильно відкинула назад. Але вже наступного року вийдемо на рівень 2013 р. І навіть за песимістичних прогнозів щодо курсу валюти ми плануємо у 2022 р. мати обсяг продажу в межах $450-500 млн (зараз — $207-210 млн).
Взагалі потрібно змінити у країні ставлення до вітчизняного виробника. Часто чуємо: “Зроблено в Німеччині”, “швейцарська якість” тощо. Вибачте, а що з українською якістю? Чому не пропагуємо, що українське — це найкраще.
Ми мусимо підвести голову та показати, що українці можуть робити якісні й доступні ліки, що українці готові працювати. Я своїм працівникам кажу: якщо ви можете цю таблетку дати своїм дітям, тоді спокійно підписуйте сертифікат із якості. Лише так можемо змінити ставлення людей.
БІЗНЕС святкує 25-річчя, і я хочу побажати, щоб ви висвітлювали більше позитиву, більше пропагували вдалі бізнес-практики, спрямовані на розвиток. Досить негативу: хтось вкрав, хтось відправив в офшори…
Хай краще знають про тих, хто створив робочі місця. Коли більш ніж 50% товарів у країні будуть вітчизняними — то й наша економіка буде сильнішою, і ми з вами будемо іншими.
Джерело: business.ua
Последнее изменение Вторник, 28/11/2017
Последнее от Главный Редактор
- #плічопліч: У Станишівській територіальній громаді відбувся територіальний етап змагань з футзалу. ВІДЕО
- #ПрозорістьТаПідзвітність: Робочою групою проаналізовано реставрацію пам’ятки архітектури міста Звягеля
- В умовах повномасштабної війни Держава та бізнес мають працювати синхронно та максимально підтримувати один одного, — Віталій Бунечко. ВІДЕО
- На майданчику офіційного медіацентру ОВА відбувся брифінг щодо правопорушень у Житомирській області
- #плічопліч: У Коростені відбулися змагання «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги» з черліденгу