На цьому сеансі одним з глядачів був український письменник Михайло Коцюбинський, який працював тоді в Житомирі в редакції газети «Волинь».

Кіно в Житомирі стало модною розвагою. Взагалі-то слово «кіно» тоді ще не вживалося. Його називали спочатку «ілюзіон». Довгий час в Житомирі стаціонарного кінотеатру не було. Фільми демонструвались в пристосованих приміщеннях. Перший стаціонарний кінотеатр відкрився в 1906 році на Соборній площі в будинку № 2 (нинішня площа Перемоги). Називався він електротеатром «Бiограф'». Другим в місті став нинішній дитячий кінотеатр імені Івана Франка на Михайлівській вулиці, а називався він тоді сінематографом «Рім'».
За радянської влади сінематограф «Рім'» перейменували в кінотеатр імені Івана Франка, а сінематограф «Люкс'» з будівлі Усанович перемістили в будівлю колишнього Музичного училища Житомирського відділення Імператорського Російського музичного товариства на Михайлівській вулиці, назвавши його кінотеатром імені ВЛКСМ.
Демонструвалися в ті роки в основному радянські кінофільми. Особливий інтерес викликали фільми, зняті в Житомирі. Це такі відомі кінофільми як «Щорс», «Олеся», «Ключі від неба», «Дочка Стратиона», «Легка вода», «Рижик». Кінофільм про дореволюційний Житомирі «Рижик» був знятий Московської кіностудією дитячих і юнацьких фільмів за однойменною повістю письменника Олексія Свірського (1865 - 1942), який народився і провів своє дитинство в Житомирі. Бачив натурні знімання цього фільму в 1959 році на Подолі й Мальованці.
У 1957 році на Київській вулиці (за радянських часів - вулиця Леніна) знесли колишній Губернаторський будинок (унікальний пам'ятник історії й архітектури) і на його місці ударними темпами почали будувати перший за роки радянської влади кінотеатр «Україна» на 800 місць. А вже через рік він відкрився для публіки. Кінотеатр вийшов за останнім на той час словом техніки з двома залами - «Синім» і «Червоним». На відкриття запросили будівельників Житомирського».
В кінці 1980-х років у більшості жителів міста з'явилися телевізори, і кінематограф втратив колишню популярність. Більшість кінотеатрів довелося закрити. Залишилося тільки два - «Україна» і дитячий кінотеатр імені Івана Франка. Літак пристосували під кімнату сміху «Королівство кривих дзеркал». В кінотеатрі імені ВЛКСМ помістили Житомирський академічний обласний театр ляльок. Кінотеатр «Первомайський» реконструювали під Інститут підприємництва та сучасних технологій. Кінотеатр «Космос» вже понад десять років закритий, і перетворився на кубло для наркоманів і бомжів. Давно закритий і кінотеатр «Жовтень», але є надія, що його перероблять під кіноконцертний зал.
А кінотеатру «Україна» пощастило. Його приватизували бізнесмени, викупивши у держави, і в 2007 році реконструювали, оснастивши новітнім обладнанням кіно проекційна. У залах для глядачів з'явилися сучасні крісла з підставками для напоїв і повітряної кукурудзи, відповідно зменшили їх кількість. Тепер обидва зали мають по 232 посадковий місця. У день міста, 8 вересня 2007 року, перед кінотеатром «Україна» було відкрито пам'ятник одному з улюблених літературних героїв роману «Біла гвардія» і п'єси «Дні Турбінних» Михайла Булгакова - Ларіосику, кузена з Житомира в образі персонажа телевізійного фільму «Дні Турбінних» режисера Володимира Басова.
29 грудня 2012 року на другому поверсі нового торгово-розважального центру «Глобал UA» на Київській вулиці відкрився перший в місті суперсучасний п'ятизальний кінотеатр «Мультиплекс». Три зали кінотеатру обладнані під формат 3D. Кінозали невеликі, близько 100 місць кожен, тому, що основна мета - показ декількох фільмів одночасно, щоб залучити глядачів з різними уподобаннями.

За матеріалами foto.zhzh.info