Про це інформує прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

«Проект «Аграрна політика ЄС» покликаний сприяти встановленню тісних контактів у сфері міжнародного співробітництва між викладачами і дослідниками, студентами та науковими колами, державними органами влади та громадянського суспільства, - відзначила під час виступу у ЖНАЕУ Тетяна Зінчук. - Основна мета - отримання, засвоєння та розповсюдження знань щодо еволюційних засад, сучасного стану і перспектив розвитку Спільної аграрної політики ЄС».

У контексті цього Тетяна Зінчук представила колег, спільно з якими реалізовуватиме проект на базі ЖНАЕУ, а також розповіла про історію та можливості програми Еразмус+ Жан Моне, цільове призначення грантових коштів та географію учасників, куди входить 700 університетів із 60 країн світу.

Цьогоріч серед українських навчальних закладів, які увійшли у список переможців, на другому місці – Житомирський національний агроекологічний університет. Тематика модулю – «Аграрна політика Європейського Союзу». Гарантом проекту виступає особисто ректор ЖНАЕУ Олег Скидан.

«Участь нашого університету у цій європейській програмі з власним проектом – це вже ознака того, що ми європейська країна з європейськими традиціями, - наголосив проректор з науково-педагогiчної роботи, соцiального та гуманiтарного розвитку ЖНАЕУ Іван Мартинчук. – Наукова спільнота Житомирського національного агроекологічного університету продемонструвала свій високий рівень і показала, що ми вже частина наукової еліти Європи.

Крім цього, хочу також відзначити досягнення нашого міжнародного відділу. Зокрема, за останні три роки кількість студентів агроуніверситету, які взяли участь у Міжнародних програмах, а також пройшли стажування за кордоном, збільшилася від 130 до півтисячі осіб. Ми взяли сьогодні чіткий орієнтир і вийшли на шлях вивчення практичного досвіду освітньої та аграрної сфер країн Європи. Думаю, що даний проект суттєво допоможе нам у цьому».

Присутній на заході начальник відділу міжнародного співробітництва ЖНАЕУ Павло Поплавський поінформував про актуальні міжнародні проекти, які передбачають стажування студентів і викладачів за кордоном, а також закликав всіляко сприяти впровадженню в університеті проекту «Аграрна політика ЄС».

Перший проректор, проректор з навчальної роботи ЖНАЕУ Юзеф Цаль-Цалко розповів про організаційне забезпечення реалізації проекту «Аграрна політика ЄС» в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету, акцентуючи увагу також на основних аспектах, проблемах і полі для діяльності у контексті реалій українського аграрного сектору.

До слова, проект «Аграрна політика ЄС» від програми Еразмус+ Жан Моне Модуль, включає 5 освітніх курсів по 20-24 год. кожен: «ЄС від витоків до стратегії «Європа 2020», «САП ЄС: досвід та сучасна модель», «Політика сільського досвіду ЄС», «Агробізнес ЄС», «Екологічне сільське господарство ЄС».

Про структуру цих курсів, мотивацію і набір компетентностей, які вони сформують у слухачів, під час презентації проекту «Аграрна політика ЄС» розповіли лектори.

Свою підтримку даному проекту гарантували не лише у ЖНАЕУ, але й в департаменті економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської ОДА, який має досвід співпраці із науковцями агроуніверситету.

«Результатом цього проекту стане практичне навчання молоді і ми зі своєї сторони намагатимемось зробити все, аби розширити його можливості на теренах Житомирщини», - пояснила начальник відділу з питань адміністративних послуг, власності та підприємництва департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва ОДА Ірина Шпонарська, яка свого часу також навчалася у ЖНАЕУ.

Варто зауважити, що наразі вже сформовані очікувані результати впровадження проекту «Аграрна політика ЄС» у ЖНАЕУ:

– забезпечення фахової підготовки в сфері організації та ведення сучасного аграрного бізнесу на інноваційній основі та європейських підходах;
– розширення компетенції з питань теоретично-методологічних засад європейської аграрної політики;
– визначення цілей та інструментів аграрної політики;
– оцінка ефективності та пріоритетів європейської аграрної політики;
– виділення сільського розвитку як найважливішої складової САП ЄС;
– володіння основами сучасної практики ЄС в екологічному розвитку сільського господарства.