котрі загрожують нашому життю та здоров’ю на кожному кроці.

І головне, що жертвою цього "внутрішнього агресора" може стати кожен з нас. По кому зараз може вдарити туберкульозний дзвін? По тобі, по мені, по наших дітях. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз у Житомирській області, як і загалом по країні, залишається дуже складною, - про це йдеться у матеріалі газети «Житомирщина».

Як тут не згадати поета Володимира Маяковського, який у часи післяреволюційної вакханалії написав влучні рядки про країну Рад: "Страна, где харкает туберкулез". Саме така ситуація з важким захворюванням склалася в сучасній Україні, яка балансує на межі, ризикуючи з такими показниками глибоко зануритися в інфекційне поле. 

«ПОЧЕСНЕ» МІСЦЕ  НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ УКРАЇНІ ЗАБЕЗПЕЧИВ… ТУБЕРКУЛЬОЗ

За даними ВООЗ, у 2014 році Україна вперше посіла п'яте місце у світі серед країн з найвищою захворюваністю на туберкульоз за показниками рівня стійкості хвороби до лікування та загальної кількості пацієнтів. Серед країн Європейського регіону ВООЗ наша держава займає друге місце за цими показниками. Але якщо на місцях в основному проводяться заходи по боротьбі з наслідками хвороби, то її попередженню та діагностуванню не приділяється достатньої уваги. Звідси така невтішна статистика, яка насправді витікає з халатності та бездіяльності.
Як зауважив лікар, який з відомих причин не хоче називати свого прізвища, на Житомирщині сходить нанівець система виявлення захворюваності, зокрема на туберкульоз, а це вже пряма загроза життю людини. Доходить до того, що люди з відкритою формою захворювання, яка, як відомо, передається іншій людині під час контакту з інфікованими туберкульозом, працюють навіть у… дитячих садках (?!). Не так давно сторінки місцевих газет рясніли страшною історією про жінку, яка працювала в дитсадку молодшим вихователем і кожного дня мала контакт з дітьми. Ніхто навіть не здогадувався, що малюки, яких батьки водили у дитсадок, при цьому потрапляли у зону ризику, тому що жінка декілька років хворіла на туберкульоз. Ніхто навіть не здогадувався про її страшну хворобу, бо довідку про медогляд вона купувала. Як пояснює сама винуватиця скандалу, "боялася втратити роботу і тому ревно ховала кінці у воду". Нещодавно виявилося, що на Житомирщині ще одна жінка, хвора на туберкульоз, працювала у дитячому садку кухонним працівником. Думаю, не треба розповідати про велику небезпеку, яка за таких обставин повисла над дитячим закладом.

НА РАННІЙ СТАДІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛІКУЄТЬСЯ

Отже, головне питання у попередженні поширення цієї страшної хвороби - забезпечення туберкулінодіагностикою. На ранній стадії туберкульозу хворий лікується 12 місяців, а коштів на лікування потрібно від 400 до 600 грн. Тоді як мультирезистентний хворий потребує лікування тривалістю 24 місяці, яке коштуватиме від 90 до 100 тис. грн. Таким чином, наші керманичі і в цьому наболілому питанні демонструють свою цілковиту байдужість до проблем людей та некомпетентність стосовно їх вирішення. "Ефективна медицина полягає не в тому, щоб тушити джерела захворювання, а в тому, щоб вчасно попередити їх. Особливо це стосується інфекційних захворювань, які мають страшенну особливість поширюватися. 
Замість того у провладних коридорах все частіше лунають заклики про закриття спеціалізованого протитуберкульозного закладу. Мовляв, хворі легше адаптуються в соціумі і не будуть боятися лікарів, якщо ті будуть вести прийом не в закритому медичному закладі, а в поліклініці. Тобто нам пропонують адаптувати їх у чергах, що стали невід'ємною частиною наших сумнозвісних лікарень. Іншими словами, прийшов до лікаря з малою проблемою, наприклад, з ОРЗ, а вийшов з бацилою туберкульозу. Більш "вдалого" вирішення проблеми годі й шукати. Особливо з оглядом на те, що в чергах майже зажди знаходяться батьки з малими дітьми, які навіть не підозрюють, який ризиковий сюрприз може звалитися на їхні беззахисні голівки, якщо хитромудрі очільники медичної галузі зважаться розформувати тубдиспансер. Така відкритість та прозорість точно не піде на користь жителям області.

ВІДКРИТА ДОРОГА З ВІДКРИТОЮ ХВОРОБОЮ ВЕДЕ  НА КЛАДОВИЩЕ

У зв'язку з цією сумною темою я згадала страшний випадок, який стався з однією моєю знайомою. Зустріла її на вулиці, вона була в чорній хустині. Запитую, що сталося. Виявляється, у неї померла дочка, яка хворіла на туберкульоз. Якби захворювання було виявлено на ранній стадії, жінку можна було б врятувати. А так... Півроку вона лежала в стаціонарі. Грошей на дорогі препарати не вистачало. Приїхавши безнадійною додому, де на неї чекали чоловік і четверо дітей, вона недовго протягнула, залишивши після себе не лише згадку в їхніх серцях, а, можливо, й у заражених від неї туберкульозом організмах, що потребують ретельної перевірки спеціалістами. Проте нікого ця багатодітна родина, яка продовжує залишатися у стадії ризику, особливо не турбує. Мовляв, спасіння уражених туберкульозом у руках самих хворих...