Дмитро також поповнив лави ВДВ в ході мобілізації, але вирішив статиконтрактником.

– У мене був вибір куди йти проходити службу – серед варіантів була і «Вісімдесятка». Люди з досвідом порадили – йди в десант, тож роздумувати довго не став, хоча було трохи страшнувато, все-таки стати десантником коли тобі майже сорок, - це радикальне рішення. Мене в першу чергу турбувало питання чи зможу я витримати фізичні навантаження і тут я можу лише подякувати своїй звичці займатися спортом: навіть зараз підтягнутися 12-15 разів для мене не проблема. Тож «вісімдесятка», полігони, зона АТО… Всяке було – і «Гради» під Металістом, і мінометні обстріли під Щастям, і загиблі товариші. Не було лише одного – думки що я вчинив неправильно, жодних сумнів: армійське життя, ВДВ – це моє», - ділиться старший лейтенант Дмитро Вовк.

Наш герой не люблю залишати справу на півдорозі. Контракт до завершення особливого періоду для нього, це - до остаточної перемоги. Іншого бути не може.
– От коли зможу відразу після «дембеля» спокійно пройтися по Донецьку – тоді можна буде повертатися і до цивільного життя, поки що ж лише можу порадіти за хлопців, які повертаються додому. Я ж ще своєї справи – не завершив. Послужимо Україні, - говорить десантник.

Руслан Лінник, прес-служба ВДВ