Секонд-хенд стає палочкою-виручалочкою в країні, де нові, а тим більше брендові сукні, пальта і сорочки перетворюються на недоступну розкіш. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень. Попит на секонд за останні роки зріс удвічі.

Журналістка ТСН Наталія Ярмола пішла в дешеві магазини, щоби зрозуміти, чи справді так бідно живуть українці, що за ношений одяг навіть б'ються? Втім, те, що розвідала, – здивувало. Знімальна група ТСН поїхала до Житомира.

Перед дверима секонда – довжелезна черга ще за півгодини до відкриття. А щойно магазин починає працювати, люди влітають усередину та розгрібають усе підряд. Бо шопінг – дешевий. І це ключове слово. За кілограм одягу в день привозу ціна – 179 грн. В інші дні – на сотню дешевше. Тому купити куртку, кілька кофтин, штанів та взуванку можна за копійки.

До слова, щороку ношеного одягу до України завозять більше 100 тонн на суму понад 3 млн грн. І це лише офіційні дані. До держбюджету дилери секонд-хенду платять шалені податки. Ношений одяг став одним із найприбутковіших бізнесів в Україні та увійшов до 30-ки найбільших наповнювачів бюджету.

Тепер купа завезених штанів, сорочок, суконь і трусів – справжня індустрія. Яка, як твердять українські промисловці, вбиває українські швейні фабрики. Але ось дивина. Імпортні речі під час перевірки легко можуть виявитися Made in Ukraine. Просто вітчизняні шати настільки дорогі для кишень звичайних українців, що шиються одразу на експорт.

І потрапити до нас за доступною ціною можуть тільки у вигляді найпопулярнішого українського бренду – секонд-хенд. Тож як секонд-хенди рятують українську економіку і чи варто соромитись, що ви – у ношеному? Подробиці дивіться на відео.