З інтерв'ю командира 2 роти, особовий склад якої знищив в кілька разів більше бойовиків за свою чисельність, і не в обороні, а під час ударних та штурмових дій.

«...найсерйозніші наші бої були швидкоплинними і, я б сказав, з перемінним успіхом щодо ворога. Наприклад, Логвинове ми взяли тільки з третьої спроби. Тоді завдали бойовикам значних втрат і відступили на старі позиції. Силами ротної тактичної групи ми все одно не втримали б це село та й не ставили це за мету. Моє завдання полягало у знищенні ударного кулака, що там формував противник. Проте, за даними розвідки вищого штабу, моя рота офіційно знищила 183 бойовики. У цьому бою і я спалив один танк власноруч — мій гранатометник, коли побачив ворожий Т-72, закляк на місці. Я вихопив у нього з рук РПГ-7 з боєкомплектом, швидко зробив два постріли. Першим влучив під башту танка, другим відсік піхоту. Мені ще й поталанило — гармата танка була неактивною, ствол дивився вниз набік…

Бій за Логвинове був найцікавіший у тактичному плані. Спочатку ми спробували взяти село двома ударними групами на бронетехніці — не вийшло. До того ж втратили два танки, один з яких був приданий мені. Його екіпаж, на жаль, не вижив, – згадує Володимир. – Ми відійшли, проаналізували ситуацію, і в мене виник задум — треба атакувати пішим порядком і тільки так! Я взяв у головну групу кількох розвідників, перестроїв роту. Для бойовиків наші дії стали приголомшливою несподіванкою, вони почали панікувати та тікати. А ми вдерлися на ті позиції «на їхніх плечах».

Згодом бойовики зловили момент, коли придані 2-ій роті танки пішли в тактичний тил перезаряджатися, та спробували контратакувати. Але ротний знову прийняв нестандартне рішення: він і 26 його бійців та боєць, який виконував задачі розвідника, з позивним «Гібон» пішли в атаку на понад дві сотні ворогів! Такого зухвальства противник, вочевидь, просто не очікував і відступив. В тому бою ротний отримав численні осколкові поранення, але продовжував керувати підрозділом.

Відео: Військове телебачення України