Повідомлення про те, що українських десантників залучили до боротьби з перевезенням контрабанди у зоні проведення антитерористичної операції, з’явилися на початку липня цього року. Невеликі мобільні групи з перших днів своєї діяльності стали на заваді численним зловмисникам, які намагаються заробити на незаконних оборудках, пише НА.

Про те, як полюють на контрабанду, розповіли бійці 95-ї аеромобільної бригади.

— Кілька місяців тому, коли ми тільки починали свої рейди вздовж лінії зіткнення, контрабанду перевозили майже відкрито, — говорять бійці однієї з мобільних груп. — Основними автошляхами рухалися великі фури, вантажівки. Тоді на них і полювати особливо не доводилося, вони самі пливли нам до рук. А зараз контрабандист хитрий став, «партизанити» почав. Фурами вже майже ніхто не їздить. Невеликими машинами вони рухаються польовими і лісовими дорогами, намагаючись уникнути наших постів. Буває, що довозять вантаж до стежок, а далі доправляють його велосипедами чи розкладають дрібними партіями по інших машинах.

Аби контрабандисти не могли передбачити час «роботи» мобільних груп десантників, виїзди на виконання завдання здійснюються раптово. У будь-яку пору доби, у будь-якому місці. Кожній мобільній групі відводиться певний район, величина якого залежить від густоти доріг.

У розпорядженні бійців — потужні броньовані машини «Спартан». З такою технікою контрабандисти майже на мають шансу на втечу. Звертаю увагу на солідний боєкомплект всередині броньовиків. Тут цинки з патронами, гранати для «підствольників», ручні гранатомети.

— Контрабандисти можуть бути різними, — кажуть десантники, — озброєними або з прикриттям. Ми працюємо в безпосередній близькості від лінії зіткнення, тут всяке трапляється. Є велика імовірність зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою противника. Адже пошук контрабанди не єдине наше завдання, ми полюємо й на ворожі ДРГ. Тут війна, і боєприпасів багато ніколи не буває.

Окрім озброєних контрабандистів та диверсантів, на українців чатує ще одна небезпека — мінна. Територія поблизу «нульових» позицій буквально нашпигована мінами. Тому доводиться бути вкрай обережними. Міни та розтяжки, в основному ті, що були поставлені ще під час активних дій, стоять із зими. Але періодично трапляються і «свіженькі».

Тактика дій мисливців за контрабандою нехитра — це патрулювання та засідки. Останні, за словами військових, більш ефективні. Для цього бійці зупиняються у лісонасадженнях або розташовуються у зруйнованих будівлях. Виїзд триває 8–10 годин.

— Якщо ми стоїмо в засаді, окремі машини можемо навіть не чіпати. Зрештою, якщо їде легковик, і видно, що він порожній, для чого себе демаскувати? Бо не раз траплялося, що інформація про нашу присутність у певному районі зливалася тим, хто в ній зацікавлений. А так практично кожний наш виїзд дає результат.

До складу групи також входить представник СБУ або фіскальної служби. Саме він визначає, чи справжні документи на товар. Якщо знаходиться найменша невідповідність встановленим зразкам, помилки в оформленні або документи викликають сумнів, негайно прибуває інша група, яка займається супроводом, і затриманий транспортний засіб направляється на найближчий блокпост, де проводиться вже більш ретельна перевірка.

Успіхи десантників змусили контрабандистів суттєво зменшити обсяги та переглянути «асортимент» своїх вантажів.

— Раніше возили практично все: від сигарет до лісу і брухту. Зараз стало значно менше нелегальних вантажів з тієї сторони, а на тимчасово окуповану територію в основному везуть алкоголь, сигарети і м’ясо, — кажуть десантники. Й одразу діляться своїми враженнями від того, у яких антисанітарних умовах транспортуються продукти харчування.

Домовитися з військовими контрабандистам не вдасться. Хоча пропозиції взяти кілька сотень гривень і «закрити очі» надходять чи не кожного разу.

— Зараз хабарів уже практично не пропонують, — розповідають десантники, — напевно, зрозуміли, що це безрезультатно. Не для того ми воювали тут, втрачали друзів, аби зараз продаватися шахраям.