Війна збирає в одному місці людей із найрізноманітнішими долями, історіями та поглядами. 

  Офіційна історія Житомирської залізниці розпочинається 28 грудня 1895 року, коли перший товарний потяг вирушив лінією Житомир-Бердичів.

  Їдеш собі рівнинною, спокійною Борщівщиною, сюрпризів не очікуєш - аж тут з-за повороту дороги та Тернопіль з'являється казкової краси картинка: над синім плесом височенна дзвіниця храму, така висока в порівнянні з сільськими хатками, така гармонійна.

  У 1854 році власниця ружинського маєтку — графиня Ємілія Потоцька, дружина спочатку Юзефа Калиновського, а потім майора Євграфа Челіщева, продає містечко Ружин Стефанії-Евеліні Єловицькій — дружині полковника Антонія Злотницького.

  Один з найдавніших храмів Житомира, побудований у 1856 році, а зараз вважається пам’яткою архітектури місцевого значення.

  При солдаті була алюмінієва фляга, радянські та польські монети.

  Житомирянин Дмитро Рублевський, який має інвалідність, у 2010 році закінчив Житомирське професійне училище-інтернат. За 9 років чоловік змінив три місця роботи.

  Столітній ювілей відзначив днями малинчанин, ветеран ВВВ, вчитель-історик Микола Платонович Гарбар.

  Серед численних садиб та палаців на Житомирщині хочемо виділити та показати у світлинах одну.  

  У стародавньому Олевську, що ховається у майже тайожній гущині лісів Північної Житомирщини можна побачити багато історичних пам’яток.