«Ігор Скочко був одним з тих, хто на Савру-могилі затримав російських срочників з Псковської дивізії.
"Спитали: чого ти приїхав сюди? Він говорить: я перед дємбєлєм вирішив заробити грошей. Солдати казали, що їм платять по 100 доларів в день", - розповідає він.
Ігора Скочко наші солдати вже два тижні називають героєм після бою під Первомайськом - він врятував 25 житомирських десантників, коли в мікроавтобус з ними потрапив ворожий снаряд, - розповідається у сюжеті.
«Майже всі мої люди їхали в цій "Газелі". Пощастило, що вдарили підколіберним, а якби осколочним, то. можливо, ми би з вами не розмовляли. Відчуття - різкий звук, спалах пламені, смак металу на губі і почуття польоту», - розповідає 42-річний герой.
Він стрибнув в палаюче авто, аби перевірити, чи всі вибралися з нього, а потім виніс усі ящики з патронами і зброєю, які могли підірватися поблизу десантників.
Для Скочко – це вже третя війна. У 18 він вже воював в Азербайджані, потім - у Чечні. Але на Донбасі, каже Скочко, найстрашніше. На Донбасі він з травня. Зі своїм взводом звільняв Слов'янськ, Степанівку, гору Карачун.
Він каже, що серед супротивників є і українці-найманці. Скочко каже, що за зраду батьківщині отримують тисячу гривень вдень. І те що робили за ці гроші в одному з підвалів Слов'янська житомирський командир згадує з жахом.
"Оцей момент у мене до цього часу на очах - близько десяти трупів молодих жінок лежало, вбитих. А потім я спілкувався з людьми зі Слов'янська, розказували: здорові найманці ходили по місту, спіймали, погралися, а потім вбивали", - розповідає Скачко.
Поки він був на Сході, став дідом. Його донька три тижні тому народила сина. Ігор згадує: цього дня звільняли Степанівку. Додому він приїхав вперше за 4 місяці. Після двотижневої відпустки збирається на Донбас. Вдома, окрім маленького внука і старшої доньки, залишаються дружина і восьмирічний син.
Сьогодні вдосвіта він повернувся до своїх бійців. Раніше вони називали його батьком. Тепер - дідом. Він обіцяє - тепер перемогу має здобути і для свого онука»..