Так про Віктора розповідають учасники Революції Гідності Сергій Невмержицький та Олександр Фещенко.
18 квітня 2014 року в селі жорстоко побили їхнього товариша. Від отриманих травм Віктор Бабійчук помер у лікарні. Обвинувачені ж у побитті, що призвело до смерті їхнього товариша, на думку цих наших читачів, можуть уникнути справедливого покарання.
Активісти звернулися до журналістів, аби розібратися, чому зволікається розгляд справи щодо вбивства їхнього побратима-майданівця, мешканця села Печанівки Романівського району, депутата сільської ради В.А.Бабійчука, пише «Житомирщина».
— Віктор був доброю людиною, — говорить Сергій Невмержицький. — Любив пожартувати, завжди був готовий підтримати.
Дружина Віктора Бабійчука Зоя Вікторівна, котра приїхала в редакцію, розповіла про те, що її чоловік знаходився на київському Майдані з перших днів. 17 квітня повернувся з Києва, щоб привітати сина з днем народження. Наступного ж дня по дорозі в сільраду зустрів декількох односельців, котрим зробив зауваження: присоромив за те, що не захищали демократію в Україні, а відпочивали в барі. Виникла сварка, що переросла в бійку. Після цього Віктор тривалий час пролежав у реанімації. Помер через п’ять місяців в обласній клінічні лікарні імені О.Ф.Гербачевського, не приходячи до тями.
— Слідство у цій справі було розпочато, — розповідає Зоя Бабійчук. — Але я не мала часу слідкувати за тим, як воно просувається, адже доглядала за чоловіком. Спочатку навіть до адвоката не зверталася.
Зоя Вікторівна зробила це після того, коли зрозуміла, що кримінальну справу, на її думку, стали «спускати на гальмах». Жінку здивувало те, що під час слідства у неї навіть через декілька тижнів після події не витребували речі чоловіка, котрі були в крові. Лише після декількох нагадувань слідчий узяв чоботи на експертизу…
Тяганина триває вже протягом двох років. Спочатку були порушені дві кримінальні справи, їх навіть розпочинали розглядати в судах. Але коли ж буде винесено вирок, а винні будуть покарані? — запитує жінка.
— З чоловіком прожили разом 33 роки, — говорить Зоя Бабійчук. — Віктор був чудовою людиною, добрим батьком для трьох дітей і дідусем для трьох онуків. Як тепер жити? Зверталася зі скаргами у прокуратуру, поліцію, але чіткої відповіді не отримала. Чекаю на справедливий вирок суду.
Редакція звернулася до Баранівського районного суду із проханням прояснити ситуацію. У відповіді на запит голова районного суду Олександр Михалюк поінформував про те, що у провадженні суду перебувала кримінальна справа щодо обвинувачення Романа Т. та Петра Б. за ч.1 ст.121 КК України.
Справу з обвинувачення Романа Т., що надійшла з апеляційного суду Житомирської області 10 грудня 2014 року за підсудністю, розглядав суддя М.І.Юрчук. На 31 грудня 2014 року було призначено підготовче судове засідання. Кримінальну справу було призначено до судового розгляду на 8 січня 2015 року. Але відповідно до клопотання прокурора, розгляд справи відклали. Декілька судових засідань, що призначалися згодом, відкладалися за клопотаннями прокурора, захисника, або представника потерпілого.
Зважаючи на закінчення повноважень судді М.І.Юрчука у серпні минулого року було призначено повторний автоматизований розподіл справи. Новий суддя, Ю.А Ковалик, призначив справу до судового розгляду на 19 серпня.
Справа з обвинувачення Петра Б. з апеляційного суду Житомирської області надійшла 30 січня 2015 року. Автоматизованою системою розподілу її передали на розгляд судді О.В.Васильчук. У підготовчому судовому засіданні, що відбулося в лютому 2015 року, було винесено ухвалу про повернення обвинувального акта з додатками прокурору Романівського району, оскільки документ не відповідав вимогам КПК України. На дану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу. 17 лютого матеріали кримінального провадження були направлені до апеляційного суду Житомирської області. Ухвалу Баранівського районного суду щодо повернення обвинувального акта прокурору Романівського району було скасовано та призначено у справі новий розгляд у тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
На судовому засіданні, що відбулося 21 травня 2015 року, було задоволено клопотання адвоката потерпілої щодо передачі кримінального провадження з обвинувачення Петра Б. судді Михайлу Юрчуку, який здійснює судове провадження з обвинувачення Романа Т. для їх об’єднання. Але питання не було вирішене через те, що суддя М.І.Юрчук знаходився у відпустці, а 18 серпня 2015 року був звільнений у зв’язку із закінченням повноважень. Наступного дня суддя Ю.А.Ковалик об’єднав кримінальне провадження та призначив його до розгляду на 10 вересня 2015 року. Але, відповідно до Указу Президента України, суддю перевели у Здолбунівський районний суд Рівненської області. Після автоматизованого розподілу справа була передана судді О.П. Михалюку та призначена до розгляду на 3 листопада 2015 року.
Розгляд справи декілька разів переносився. 10 лютого 2016 року він не відбувся через те, що суддя О.П. Михалюк узяв самовідвід, який задовольнили. 26 лютого цього року автоматизованим розподілом справу передали на розгляд судді О.В.Васильчук, котра 29 лютого заявила про самовідвід.
7 березня голова Баранівського районного суду виніс подання, яким попросив голову апеляційного суду Житомирської області направити кримінальне провадження на розгляд в інший суд через те, що неможливо утворити новий склад суду після задоволення відводу та самовідводу двох суддів. Штатний розклад передбачає в Баранівському районному суді чотири посади суддів. Але станом на 28 березня дві посади залишалися вакантними.
Нині кримінальну справу розглядають у Новоград-Волинському міськрайонному суді.