У пошуках князя Ігоря шлях княгині Ольги лежав і через Замисловичі і Кам'яне село в землю Олевську. Воно розташово на схід від села Рудня-Замисловицька Олевського району Житомирської області. Являє собою скупчення великих валунів. Найчастіше оперують двома гіпотезами виникнення урочища. Згідно з однією, 20 тис. років тому валуни були принесені льодовиком. За іншою гіпотезою вони являють собою залишки підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань.

  Найімовірніше, дані валуни - звичайні денудаційні остані, що є поширеними у межах Українського кристалічного щита загалом та в околицях конкретно (наприклад, урочища Сідлач біля с. Замисловичі та Чортів Млин біля с. Шебедиха). З урочищем пов'язані численні легенди та повір'я місцевих жителів.

  Назва «Камінне Село» виникла з однієї такої легенди, що розповідає про те, як колись у лісі було багате село. Одного разу через нього проходив старий в убогому одязі і попросив хліба у господаря багатого двору. Той махнув на нього рукою: «Іди собі, чоловіче, ніколи мені». Старий, яким виявився сам Господь, що спустився на землю, вийшов з села, озирнувся і село враз скам'яніло. На одному з каменів, де він відпочивав, залишився величезний слід босої ноги.

  Інша легенда розповідає про битву, що відбувалася на цьому місці між Богом (у варіанті — Ісус) і темними силами. Після довгої битви Сатана був переможений, на камінні залишилися глибокі подряпини від його пазурів. Бог же, повертаючись на небо, ступив кілька кроків по каменю і залишив відбитки.

  Багато каменів дійсно обрисами нагадують сільські будинки, тут є свій «майдан» зі «школою», і навіть «церква». Найчастіше туристи відвідують камінь зі «слідами Бога», до нього спеціально приставлена драбина. За повір'ям, «слід» цей дає паломникам здоров'я і здійснення бажань. У кам'яному місті годинники зупиняються, а час тече по якимось іншим законам, навігаційна апаратура виходить з ладу.

за матеріалами Миколи Покотила

Новини Житомира