АВТО RIA

10 мільйонів на музей Лесі Українки: як витратити, щоб не втратити?

10 мільйонів на музей Лесі Українки: як витратити, щоб не втратити?

  Влада і музейники не можуть дійти згоди, як витратити 10 млн, виділених з Фонду регіонального розвитку.

 Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки у ювілейний рік народження поетеси опинився у центрі суперечок між представниками влади різних рівнів, - розповідає ukrinform.ua.

  Місто Новоград-Волинський (колишній Звягель) на Житомирщині відоме тим, що там народилася Леся Українка. Досі збережений будинок, де в дитинстві жила поетеса і який із часом перетворили на літературно-меморіальний музей.

  25 лютого, у день 150-річчя поетеси, святкування у Новограді-Волинському обмежили через стрімке зростання в місті кількості хворих на COVID-19. Заходи відбувалися на відкритому повітрі на території музею і біля пам’ятника поетесі в центрі міста.

  Відзначення ювілею супроводжували емоції та гучні заяви представників влади різних рівнів, які мають протилежні точки зору на те, чи потрібно розширювати площу літературно-меморіального музею на батьківщині Лесі.

  Склалася непроста ситуація, адже держава у межах програми «Велике будівництво» виділяє 10 млн грн на добудову музею, але на місцевому рівні з приводу цього немає згоди.

  Кореспондент Укрінформу з’ясовувала, що нині відбувається довкола музею Лесі Українки у Новограді-Волинському.

  РЕСТАВРАЦІЯ І РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАМІСТЬ ДОБУДОВИ

  Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки почав готуватися до ювілейної дати ще торік. З обласного бюджету виділили кошти на його ремонт, а депутати облради та народні депутати інспектували виконання робіт, обговорювали й критикували його на нарадах і в соцмережах. Ремонт таки завершили, і вже 25 лютого цього року музей зустрічав гостей.

  За майже тиждень до ювілейної дати навколо необхідності розширення площі музею розгорілися дискусії, що тривають і досі.

  Щоб розібратися, звідки з’явилася ідея про добудову, я розпитала про все у директора Житомирського обласного краєзнавчого музею Романа Насонова, адже літературно-меморіальний музей Лесі Українки є відділом обласного краєзнавчого.

  «У 2018 році вийшла постанова Верховної Ради про відзначення на державному рівні 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки. З-поміж інших заходів було прописано такий пункт як добудова з розширенням площі літературно-меморіального музею, але конкретно не сказано де – у Новограді-Волинському чи Колодяжному. Ми звернулися у Міністерство культури за роз’ясненням, а там сказали, оскільки постанову ухвалювала Верховна Рада, то треба звернутися туди. Написали (музей – авт.) на комітет Верховної Ради, щоб нам надали роз’яснення. Відповідь не надійшла, але в тому контексті, що з ініціативою добудови з розширенням виходив Володимир Литвин (тодішній народний депутат від округу №65 на Житомирщині, до якого входить Новоград-Волинський – авт.), то, вочевидь, ішлося про Новоград-Волинський», – розповів Насонов.

  За його словами, у 2018 році департамент регіонального розвитку облдержадміністрації звернувся до колективного підприємства «Житомирпроект», аби там виготовили проєкт добудови з розширенням музею. Проте відбувалося це без оголошення конкурсів і тендерів. Роман Насонов каже, що самого проєкту досі не бачив, але показує паспорт фасаду, розроблений на його основі.

Роман НасоновРоман Насонов

  «У принципі, для музейників наявність додаткових площ – це плюс. Нам пропонують добудову до існуючого музею. Грубо кажучи, з точки зору архітектури, це коробка. Музей складається з двох частин – меморіальної, яка є пам’яткою історії національного значення, це будівля 20-х років ХІХ століття, де не є автентичними дах і підлога, а в первозданному вигляді залишилася верандочка. До цієї будівлі має застосовуватися слово не реконструкція, а виключно реставрація. Далі маємо так звану перехідну галерею, то добудова 1903 року і статусу пам’ятки вона не має. Є ще добудова 1970-х років, де містяться актовий зал й адміністративна частина. Керівник закладу каже, що не вистачає місця для наукового співробітника. Ще є аргументи, що не вистачає площі фондосховищ і санвузол не відповідає сучасним потребам та ДБН (державні будівельні норми – авт.), але при грамотній реконструкції це все можна реалізувати. З Анатолієм Гайдамакою (народним художником України – авт.) ми обговорили ці речі й дійшли спільної думки, що добудова не потрібна», – розповідає директор обласного краєзнавчого музею.

  Насонов наголошує, що музею передовсім потрібні реставрація та реконструкція. Зокрема, реставрації потребують вікна, підлога, дах і її мета – повернути музею автентичність. Щодо реконструкції, то треба змінювати систему опалення.

  Майбутні будівельні роботи можуть ускладнюватися через водовідведення, каналізацію та газопровід, що проходять під територією музею.

  «Ситуація непроста, бо не щодня потрапляють кошти з ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку – авт.), а тим паче – на такий об’єкт. Тендер на добудову, який оголошував департамент регіонального розвитку, вже кілька разів відтерміновувався», – говорить директор краєзнавчого музею.

  АРГУМЕНТИ ЗА І ПРОТИ

  Міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов 23 лютого повідомив, що у програму «Велике будівництво» цьогоріч включили реставрацію Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

  На ювілейних заходах у Новограді-Волинському 25 лютого голова обласної ради Володимир Федоренко, спілкуючись із журналістами, розповів:

Володимир ФедоренкоВолодимир Федоренко

  «Позиція депутатського корпусу і взагалі суспільства, думаю, і мер (Новограда-Волинського – авт.) з нами погодиться, що музей Лесі Українки повинен бути автентичним. Ви можете побачити, що ця черепиця явно не була в ті часи, коли народилася велика Леся. До мене звернулись музейники, я створю робочу групу, в яку увійдуть лесезнавці, архітектори, – і ми подумаємо, як повернути автентичність цьому місцю. Ми розуміємо, що та двоповерхова будівля (передбачена проєктом – авт.), яка могла гіпотетично тут бути, взагалі псує цей архітектурний ансамбль. Ми не можемо допустити, щоб вона була тут побудована. Зараз будемо писати листи на ДФРР, повністю переробимо проєкт, щоб передбачені кошти були виключно на реставраційні роботи і повернення автентичності цього музею. Крапка».

  Запитую про бачення концепції музею у відомого народного художника, лауреата Шевченківської премії Анатолія Гайдамаки, який входив до організаційного комітету (на рівні області – авт.), що займався підготовкою відзначення 150-річчя Лесі Українки.

.Анатолій ГайдамкаАнатолій Гайдамака

  «Я задав напрямок, що не потрібно зайвого будівництва і зайвих витрат, але щоб зберегти автентичність хоча б того періоду, в якому жила Леся Українка. Ясно, що за багато років воно там перебудувалося, але ще не вистачало якоїсь будки… Я впевнений, що нічого цього робити не треба. Гарантую, що на тих площах, які є, я розміщу всю творчість Лесі Українки і там ще й залишиться місце. Це будівництво не потрібне, бо, так би мовити, вороже для тієї території. За 11 млн грн, які передбачені на ту будівлю, можна побудувати меморіал міжнародного значення. Краще зробити скверик для відпочинку науковців», – зауважує Гайдамака.

  Художник наводить приклад музею-бібліотеки Миколи Вінграновського у Первомайську, який він проєктував. Каже, що обладнання для закладу обійшлося в 300 тис. грн, а виготовлення лише проєкту для музею Лесі Українки вартує 600 тис. грн. Гайдамка резюмує, що за такі гроші можна оформити аж два музеї.

  Натомість міський голова Новограда-Волинського Микола Боровець підтримує розширення площі музею.

Микола БоровецьМикола Боровець

  «Я повністю погоджуюся з Володимиром Іллічем (Федоренком – авт.), що треба оновити, а можливо, навіть десь змінити і поліпшити меморіальну частину музею. Літературний музей Лесі Українки має збирати лесезнавців, науковців, письменників, і тут повинна тривати бурхлива робота таких людей, але зараз для цього немає місця. Проєкт розроблений, проведені експертиза, громадські обговорення і слухання й виділені кошти з ДФРР. Моя позиція, як міського голови, і вона збігається з думкою певної групи народних депутатів, громадськості та науковців, що літературну частину музею потрібно добудовувати. Якщо її треба вдосконалити, достатньо зібратися на робочу нараду, висловити зауваження, прийняти рішення, внести зміни до проєкту і почати будувати. 36 років у цей музей ніхто не вкладав ні копійки, перед ювілеєм виділені гроші, й комусь хочеться всю ситуацію змінити. Не будувати – це неправильний підхід», – пояснює свою позицію Боровець.

  За розширення площі музею активно виступає народний депутат від округу, до якого входить Новоград-Волинський район, Дмитро Костюк. Про це він говорив із трибуни Верховної Ради і безпосередньо у день народження Лесі Українки.

  «Ми від коштів не відмовляємося, а проєкт прибудови скоригуємо», – сказав журналістам Костюк.

  ДОЛЮ МУЗЕЮ ВИРІШИТЬ РОБОЧА ГРУПА

  Голова ОДА Віталій Бунечко 10 березня під час онлайн-брифінгу розповів про проєкти «Великого будівництва», які реалізуватимуть на Житомирщині. Із 16 цього року планують завершити 12, серед яких і літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

  На моє запитання, чи можливий перегляд призначення коштів із розширення площі на реконструкцію та реставрацію, голова ОДА відповів:

  «Всі 11,7 млн грн, які будуть передбачені на реконструкцію музею Лесі Українки в Новограді-Волинському, збережені. 600 тис. грн було витрачено в попередні роки на виготовлення проєктно-кошторисної документації. 10 млн буде використано з державного бюджету й 1 млн 100 тис. грн – з обласного. Було багато дискусій щодо реконструкції музейного комплексу. Є домовленість про створення робочої групи із залученням лесезнавців, фахівців-музейників, депутатів обласної ради, народних депутатів, щоб внести зміни у проєктно-кошторисну документацію у рамках виділених коштів та згідно з цими змінами – провести відповідну реконструкцію. Будуть внесені певні зміни до проєкту, але музей буде реконструйовано, і за нашими планами – це відбудеться у 2021 році».

  ЛЕСИНЕ РОДИННЕ КОЛО

  Тим часом про цінні експонати Новоград-Волинського літературно-меморіального музею розповіла його завідуюча Віра Римська. Вона працює в закладі 56 років і завдяки її листуванню з рідними сестрами поетеси вдалося зібрати чимало цінних експонатів.

  «Музей був заснований у 1963 році з нагоди 50-річчя пам’яті Лесі Українки. Я прийшла сюди у 1965 році, тут були лише фотографії. Вдалося зібрати адреси рідних, близьких, знайомих Лесі Українки і почалася плідна робота зі встановлення дружніх зв’язків. Я дякую долі, що послала мені знайомство з рідними сестрами Лесі Українки. Листувалася я з її сестрою Оксаною, яка проживала в Чехії, і з наймолодшою сестрою Ізидорою, котра жила у США. Це листування привело до того, що родинне коло збільшувалося. Ізидора мала одну доньку Ольгу і через неї я познайомилася з її донькою Ольгою Петровою, тобто з внучатою племінницею Лесі Українки. Дякуючи Ользі Петровій, я встановила зв’язки з її рідним братом по батькові, який проживає у Києві, Костянтином Петровим, тобто внуком Ізидори Петрівни. У нас в експозиції є речі, які належали Ользі Петровій. Вона двічі приїжджала у Новоград-Волинський і подарувала музею вишиванку, яку вишила її бабуся Ізидора Петрівна, керсетку, що збігається з тією, в якій у дитячі роки сфотографована Леся. Костянтин Петров також подарував нам цінні речі, серед яких – портрет Михайла Драгоманова. Зараз ми підтримуємо зв’язки з Костянтином Петровим і з Ольгою Петровою-Лютон, яка проживає у США. Маємо близько 90 особистих речей із родини Косачів та її оточення. Музей – це недописана книга, яка потребує постійного доповнення», – каже Віра Омелянівна.

  За її словами, частину речей троюрідної сестри Лесі Українки Ніни Олександрівни Косач, яка проживала в Житомирі, у музей передала журналістка Єлизавета Листовська.

  Одне з останніх цінних надходжень – це альбом із позолотою, що належав Лесі Українці. Коли вона пливла пароплавом у Єгипет, зобразила там два малюнки – арфу та корабель. Утім експонат зараз не виставляють, бо він потребує особливої охорони.

  Чим закінчиться історія з музеєм Лесі Українки, покаже час. Нині ж заклад не приймає відвідувачів через червону зону епіднебезпеки, в яку потрапила Житомирщина.

Ірина Чириця, Житомир Фото автора та з відкритих джерел

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework