Небайдужість до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні - запорука успішної боротьби з цією проблемою.

20 вересня 2011 року було прийнято Закон України «Про протидію торгівлі людьми» (№ 3739-VI). Цей Закон визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

В Україні функціонує національна безкоштовна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527 – з мобільного телефону, 0 800 505 501 - із стаціонарного.

З 1991 року за оцінками Міжнародної організації з міграції (МОМ) понад 160 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Останніми роками фіксується все більше випадків торгівлі чоловіками з метою трудової експлуатації в різних країнах, серед яких Російська Федерація, Польща, Чеська Республіка, Італія.

Форми торгівлі людьми:

- Сексуальна експлуатація, примушування до проституції, використання у порнобізнесі;
- Трудова експлуатація;
- Примусове жебрацтво;
- Примусове втягнення у злочинну діяльність;
- Торгівля людьми з метою вилучення органів.
- Найчастіше обіцяють легальне працевлаштування, неважку та високооплачувану роботу без вимог знання іноземної мови (наприклад, роботу офіціанткою, домогосподаркою, прибиральницею для жінок; роботу на будівництві або у сільському-господарстві для чоловіків).