Смільський Михайло Іванович (5 вересня 1920 — 28 серпня 1990) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), в роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 504-го штурмового авіаційного полку 226-ї штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії Південного фронту.

Народився 5 вересня 1920 в селі Мохначка (зараз Попільнянський район, Житомирська область) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів. Працював на Київському авторемонтному заводі.

У радянській армії з 1939 року. В 1940 році закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків.

На фронтах німецько-радянської війни з липня 1941 року.

Воював на Південно-Західному, Західному, Сталінградському, Південному і 3-му Білоруському фронтах. До лютого 1943 року старший лейтенант М. І. Смільскій скоїв 60 успішних бойових вильотів на скупчення військ противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з гітлерівськими загарбниками старшому лейтенанту Михайлу Івановичу Смільскому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 951) .

Після Сталінграда М. І. Смільскій звільняв Україну і Білорусію, штурмував Кенігсберг. Війну закінчив командиром штурмового авіаполку. За роки Німецько-радянської війни М. І. Смільскій здійснив 181 бойовий виліт, особисто знищив або пошкодив 13 фашистських літаків, понад 80 танків, 250 автомашин з піхотою і військовими вантажами, 10 гармат різних калібрів, 3 склади з пальним і боєприпасами, вивів з ладу більше 500 солдатів і офіцерів противника. За час війни був чотири рази поранений.

Після закінчення Другої світової війни М. І. Смільскій продовжив службу у ВПС. У 1947 році закінчив Вищі льотно-тактичні курси удосконалення офіцерського складу. Потім вчив літати льотчиків з Китаю, був консультантом з питань авіації на кіностудії імені Довженка.

Був заступником начальника Харківської об'єднаної технічної школи ДТСААФ, головою федерації авіаційного спорту Харківської області. Протягом 10 післявоєнних років очолював Центр підготовки льотчиків-винищувачів ВПС СРСР, база якого знаходилася під Вовчанськом.

З 1970 року полковник М. І. Смільскій в запасі. Жив у Харкові. Помер 1 листопада 1990 року. Похований у Харкові на кладовищі № 2 .