Його вік сягає понад тисячу років, а історія розпочалась ще з часів Київської Русі за Володимира Святославовича. В ті часи перший древ'яний храм споруджено князем Володимиром Великим (989 або 997 за різними даними) на місці зруйнованого язичницького капища.

Князь Рюрик Ростиславич в 1190 році поставив мурований храм, який в народі прозвали "Золотоверхим" (спочатку його вінчав позолочений купол).

 Храм неодноразово грабували та руйнували, двічі його грабували татари, а литовський князь Гедимін взагалі зруйнував. Миряни всередині напівзруйнованих стін собору відновили невелику дерев'яну церкву, від якої залишилися три апсиди і частина північної стіни.

За переказами тут, на руїнах храму вночі було чути ангельські співи, а з поверхні землі по околицях розносилися пахощі.

В кінці XIX століття церква була практично зруйнована, побудована Василівська каплиця, а сама церква розібрана.

В 1908-1909 рр. відтворювали церкву в точності: на стіні із староруських часів, видно фрагменти фрескового розпису з позолотою, фасади храму інкрустовані каменями, встановлено залізні зв'язки, які для імітації дерева обшиті дошками, а біля храму було збудовано двоповерховий корпус келій жіночого монастиря, трапезну та дзвіницю.

Зараз величний цегляний храмовий комплекс разом з монастирем діє з 1990 року і знаходиться під контролем УПЦ МП. В честь святкування 1000-річчя Свято-Василівського храму в 1997 році на території було встановлений пам"ятний хрест, з гранітною плитою, на якій викарбувані слова молитви Св. князя Володимира проголошені ним при хрещенні.

Джерело:  http://zht.restgeo.com