Про маєток мало що відомо, інформації в Інтернеті майже немає. Місцеві мешканці про нього теж мало що знають. Відомо, що на його будівництво цеглу привозили з Польщі.
Збудовано маєток у 1901 році генералом царської армії Заботіним. Хто такий цей Заботін, як він тут опинився і за які гроші побудував маєток більше нічого не відомо.
Маєток, як ті загадкові споруди у амазонських джунглях, стоїть мовчки і нікому нічого «не розповідає». Щось про нього пам'ятають старожили села. Зокрема те, що їм розповідали батьки. Так, за їх словами, володар маєтку у свій час говорив: «Колись тут горобці будуть жити».
Сьогодні тут не те що горобці, — взагалі ніхто не живе. В 90-х роках минулого століття палац купив якийсь бізнесмен. Зробив ремонт, була тут і охорона. А зараз нікого. Сам бізнесмен пропав, охорона теж і на цьому все.
Як зазначають очевидці, у вестибюлі палацу висить ікона Бердичівської Божої Матері. Можливо, споруда має стосунок до певної католицької організації. Статуї на будівлі, судячи з їхнього вигляду, не старі, і, можливо, встановлені значно пізніше, бо вирізняються на фоні загальної архітектури.
— Було б гарно, щоб він був доступний до громади. Щоб тут якийсь клуб був, магазин, та що завгодно, а не закрите і нікому недосяжне приміщення, — говорить місцевий селянин Микола.

Всередині маєтку знаходиться «Крісло магістра». Дивлячись на нього, виникає враження, що тут збиралися «масони» або учасники «ордену тамплієрів» та проводили свої таємні обряди.

Джерело: http://vlasno.info/