Оноре де Бальзак під час перебування у Верхівні у 1847 році пише: « Це пустеля, царство хлібів, прерія Купера та її тиша. Там починається українська земля, земля чорна й жирна, яку ніколи не угноюють і де завжди сіють. Цей краєвид укинув мене в якесь остовпіння...».

Верхівнянська садиба — унікальна пам'ятка історії, архітектури та садово-паркової культури кінця XVIII - початку XIX ст., занесена до Державного реєстру національного культурного надбання.

Переступивши поріг музею, ви відразу захопитесь експозицією, яка розповідає про господарів цього дому та велике кохання Евеліни та Оноре.

Музей має три кімнати: вітальня, робочий кабінет, спальня. Саме ці апартаменти, до яких вели масивні дерев'яні сходи, на другому поверсі письменнику відвела Єва Ганська. Посеред вітальні стояв круглий картярський стіл, вкритий зеленим сукном. По лівий бік — стара добротна шафа-сервант із різьбленими на ній візерунками. А по правий — музичний інструмент — фортепіано XVIII ст., на якому зроблено напис: "Карс Ганс - Одеса". Саме з Одеси 28 лютого 1832 р. Бальзакові надійшов лист із підписом "Іноземка". У кабінеті із блідо-рожевого штучного мармуру стояв письмовий стіл, за яким Бальзак написав твори: "Депутат від Арсі", "Мадемуазель де Віссар або Франція за часів Конституції", "Дрібні буржуа", "Жінка-письменниця", "Театр, який він є". На іншому столі — канделябр.

Можливо, саме при його світлі письменник створив свою відому драму "Мачуха", адже на її рукописі стоїть підпис "Верхівня, Україна, грудень 1847 року".