Проте небагато хто знає про його історію. Адже він заснований бароном де Шодуаром.
Радянська влада всіляко замовчувала факт причетності «ворожого буржуазного елементу» до історії міста. А тіло останнього з роду Шодуарів солдати Червоної армії викинули з сімейної гробниці. А на його місце поклали 1919 року солдата Василя Боженка, якому поставили пам’ятну Стеллу в Житомирі.
Барон Іван Максимільянович Шодуар – поміщик у Волинській губернії, хімік та художник, голова Російського товариства захисту тварин. Його предки отримали титул від баварського короля, а їхній родовий маєток розташовувався у с. Івниця (нині в Андрушівському районі Житомирської обл.)
На його кошти у 1903 році в Житомирі збудовано чотириповерховий будинок, в якому пізніше був розміщений краєзнавчий музей. Палац зруйнований в роки Другої світової війни. Разом з ним було знищено чудову бібліотеку, колекцію монет, картинну галерею.
Поруч з будинком розкинувся парк з екзотичними рослинами та мармуровими скульптурами. Власне зараз це і є парк імені Ю.О. Гагаріна. Його старовинний опис нині зберігається в 163 фонді Державного архіву Житомирської області, який дає нам інформацію і про майно поміщика де-Шодуара.

Парк спорудили у бароковому стилю, в ньому зібрано чудові екзотичні рослини з Індії, Північної Америки, Азії, в тому числі й рідкісне дерево гінкго. Цей родич ялин та сосни росте на планеті вже 350 млн. років. За його серцеподібні листочки має назву «деревом кохання».

Після революцій та воєн парк барона де-Шодуара втратив свій автентичний вигляд. Проте дещо-таки залишилось – оглядові майданчики, арка на вході, сходи, що ведуть до Тетерева, статуя з бронзи богині Артеміди. На ній все ще є сліди від куль. І звісно ж, є легенда про закопані тут скарби барона.

А в 1999 році несподівано в парку відкрилось провалля – це були підвальні поверхи маєтку Шодуара, які зрівняли з землею радянські війська 1943 року. Сподіваємось в майбутньому хтось розкриє ці таємниці!

Джерело: we.org.ua