В 1972 р. є пам’яткою природи місцевого значення з площею в 0,8 га. Це єдине на території України яскраво виражене стовпчасте залягання найпоширенішої гірської породи – базальтів.

Загалом «Базальтові стовпи» являють собою природні колони, що мають чотири, а то й вісім граней. Висота цих колон – від 0,6–1,2 м, висота – від 3–30 м. Цікавою властивістю стовпів – прямий рівний розкол. Пам’ятка має велике наукове значення і цікава для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму. Крім базальту в заказнику представлені такі мінерали як адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородна, пірит, хлорит, халцедон тощо.
Значні поклади базальту були виявлені в навколишній місцевості ще у ХVІІІ ст. З тих пір і по нині не припиняється масовий промисловий видобуток базальту відкритим способом. Сам же заказник «Базальтові стовпи» створили на базі Івано-Долинського родовища базальтів, яке складається з п’яти кар’єрів. Частина кар’єрів вже підтоплені. Зокрема таким є кар’єр № 3 – основний в заказнику. Відомий цей кар’єр своєю мальовничістю: базальтові стовпи та вода посеред якої виділяється у формі серця острівець, названий місцевими «Островом кохання». Кар’єр № 5 також має базальтові стовпи.
Заказник «Базальтові стовпи» радять як зону відпочинку. Так дійсно і має бути, адже це одне зі 100 чудес природи України. Однак, як виявляється справа з перетворенням «Базальтових стовпів» в рекреаційний, туристичний об’єкт є дуже складною. Ні туристичної інфраструктури, ні вказівників, ні нормальних доріг представниками нашого сайту не було помічено. Нажаль, виявляється на популярних туристичних сайтах інформацію про «Базальтові стовпи» дещо прикрасили. В тому числі і ми повірили цим відомостям. На даний момент багато подробиць, в тому числі стосовно достовірної інформації, нами ще з’ясовуються. Не забуваймо також, що на території Івано-Долинського родовища ведеться досі ВАТ «Івано-Долинський спецкар’єр» видобування базальтів. Це підприємство використовує базальтову сировину для виробництва щебеню та бутового каменю. Місцеве промислове сміття аж ніяк не поліпшує привабливість пам’ятки.

Координати: 50°51′05″пн.ш. 26°18′07″ сх. д.

Дорога. Потягом «Київ–Рівне» або «Київ–Ковель» (до м. Рівне), а далі – автобусом чи авто – до м. Костопіль (35 км), а потім – до с. Базальтове або Берестовець (20 км). Загалом в Інтернеті представлені різні маршрути до «Базальтових стовпів», але всі вони згадують про Рівне та Костопіль. Коли приїдете до сіл Базальтове, Берестовець чи Новий Берестовець то обов’язково все уточніть стосовно шляху до заказника. Багато було нарікань від мандрівників на плутанину.

Джерело: we.org.ua