Старий Бердичів. РІДКІСНІ ФОТО
Територія, на якій розміщене місто, заселена ще в II тисячолітті до н. е. Тут виявлено поселення доби бронзи та залишки двох поселень черняхівської культури.
Деякі дослідники історії міста вважають, що його назва походить від слов'янського слова «бердо» — урвище, або ж від власного імені Бердич. Інші — від слова берда — так називали бойову сокиру у слов'ян. Тому на гербі сучасного Бердичева зображено бойову сокиру — бердиш — та жезл бога торгівлі Меркурія, що символізує минуле міста як одного з основних центрів торгівлі. Ймовірною версією теж є походження назви від тюркського племені берендичів, котре заселяло навколишні терени будучи васалами київських князів.
У 1430 році великий князь литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та Звенигородському наміснику Калинику. Його підданий Бердич і заснував тут хутір, який згодом почав називатися Бердичевом. В 1483 року кримські татари зруйнували населений пункт. 1546 року в акті розмежування земель між Литвою і Польщею Бердичів згадується як власність магнатів Тишкевичів.
ФОТО зі сторінки Юрія Дубініна
