Вигляд річки кардинально змінився після будівництва каскаду гребель, які утворили водосховище. Також вигляд річки став змінюватись після побудови греблі на Корбутівці біля пам’ятнику Слави. На початку минулого століття Тетерів мав ряд порогів, пише 1.zt.ua.

  Тепер у районі Житомира можна побачити лише невеликі їх залишки. Тетерів лишився дуже мальовничий, особливо в районі села Дениші. Тут берега річки абсолютно різні: один - це хвойний ліс з прямовисними кручами, порослими травою і кущами, а інший – зелений килим з дрібної трави з пишними розлогими деревами.

  На річці також безліч водосховищ і ставків, що робить її подвійно живописною. Кращий час для подорожей по Тетереву – весна, так як влітку ви, скоріше за все, зіткнетеся з проблемою мілководдя у верхів’ях.

  У одній із своїх праць житомирський журналіст Вадим Кіплінг писав, що скелі затопили спеціально, аби заховати печери і підземні ходи, які там існують.

  Коли будували житомирську дамбу (почали її зводити в 1962 році), керівники будівництва доповіли в Житомирський обком КПРС: ось, мовляв, що ми знайшли - печери! Глибокі! Доповідь пішла у Київ, звідки незабаром нагрянула експедиція. Що вони робили у цих печерах - важко сказати, але вердикт був дуже строгим: «Печери є нижньою частиною фортифікаційної споруди. Імовірно вони ставилися до фортеці, побудованої на березі р. Тетерів готами для військових потреб. Печери історичної цінності не несуть».

  Ось так і була дана відмашка до їх затоплення. Побудували дамбу, яка підняла рівень води на 15 метрів, і готські печери опинилися під водою.

  Фото 1964-го року, архів Бориса Дубмана, сайт pastvy.com

  Це вид із правого берегу річки Тетерів, який зник у 80-их роках минулого століття. На фото у центрі – Островок, на лівому березі за Островком – Павликівка, справа – місце впадання Кам’янки у Тетерів. На передньому плані – руїни дамби старої електростанції на Павликівці. Взагалі-то Островок не зник. Він лишився на своїму місці, а зник лівий рукав річки Тетерів, який огинав його. Після будівництва дамби рівень води в річці в районі Островка значно понизився, тому лівий рукав почав потрохи заливатись, а потім і звсім висох.

  Фото 1916-го року. Видавництво. Н. Лейбенгарца въ Житомиръ, дозв. военн. ценз. 29 іюля 1916 г., Петроградъ, Звенигородская,11.

  Лікарняні дачі та хутір Ограновича на правому березі річки Тетерів, навпроти Корбутівки, за урочищем «Сокулі». На передньому плані справа – водяний млин. Рідкісний знімок 19-го століття. Хутір Ограновича відомий із другої половини 19-го століття. Заснований у 1870-их роках ст. радником Колошиним. Походить від прізвища дочки в заміжжі – Ольга Огранович. На початку 20-го століття житомирським лікарям тут побудували дачі – комплекс оригінальних будинків. На хуторі в 1914-му було 19 будинків. На базі дач радянською владою був створений в 1922-му році один із перших в Україні «Будинок відпочинку імені Цюрупи». Фото додав до архіву Анатолій Магаз.

  1918 рік, фото із архіву Анатолія Магаза.

  Автор - Закатов А.А., фото 1903-го року.

  Фото Бориса Дубмана, 1963-ій рік.

  Фото 1900 - 1905 роки.

  Фото 1918 року.

  Фото із архіва В. Держицького, 1958 рік.

  Зліва - островерха альтанка, далі голова Чацького, за нею – труба першої водопровідної станції Житомира, 1915 рік.

  Голова Чацького, 1963 рік. Зараз ця місцина затоплена.

  Зараз на цьому місці збудовано водосховище. Раніше саме цю місцину називали "Поліською Швейцарією", фото із архіву Анатолія Магаза, 1900 - 1905 роки.

  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виглядав Тетерів на початку ХХ століття. ФОТО

Джерело: 1.zt.ua

Всі новини Житомира