Наука по-італійські: професор Пармського університету читає публічні лекції в ЖДУ ім. Івана Франка
Упродовж трьох днів, 7–9 листопада, у 305 аудиторії центрального корпусу ЖДУ імені Івана Франка публічні лекції читає професор Пармського університету (Італія) Дієго Варіні. Темою його виступів є «Представлення маргінальної молоді в творчості П’єра Паоло Пазоліні».
Усі охочі (науковці, викладачі, студенти та усі, кому цікава творча спадщина видатного італійського романіста, поета, кінорежисера, сценариста, монтажера і актора П’єра Пауло Пазоліні) можуть приходити на публічні лекції Дієго Варіні о 14:30. Варто зазначити, що П'єр Паоло Пазоліні (1922‒1975) — відомий італійський письменник, сценарист і кінорежисер, що полюбляв експериментувати у своїй творчості: він писав вірші, романи, сценарії до театральних постановок, нариси й кіносценарії.
«Політика дуже віддалена від суспільства. Між ними утворилася справжня стіна. І Пазоліні, особливо в останні роки свого життя, говорив про це все частіше, зокрема й у своїй творчості. На жаль, такі реалії сьогодення. Ми це можемо спостерігати й сьогодні. І річ, яка може цьому протистояти — демократія, що має народжуватися і розвиватися у суспільстві. Варто пам’ятати, що змінюючи себе, людина змінює й навколишнє середовище, те суспільство, в якому вона живе, зокрема й владу», — пролунало в першій лекції від Дієго Варіні.
Варто зазначити, що під час свого першого виступу професор Пармського університету розповідав про життєвий і творчий шлях П’єра Паоло Пазоліні, особливості періоду, у якому творив легендарний італієць. Зокрема, Дієго Варіні наголосив, що навіть через 40 років після смерті відомого італійця його твори є актуальними, адже багато думок та ідей можна спроектувати на сучасність. Найперше, це міркування щодо ідола людини — прогресу, що приносить свої цінності та породжує корупцію. Остання, за Пазоліні, є колективною втратою пам’яті і необхідною умовою змін у суспільстві. Корупцію як історичне явище італійський кінорежисер відобразив у документальному фільмі «Злість». У цій стрічці митець ставить дитяче питання: «Чому світ живе від війни до війни?». По-друге, проблема вільного часу, яку створюють блага. По-третє, демократія як ідеал, що треба наповнювати змістом. Аби наповнити сенсом, необхідно визначити, хто такий народ і які права в окремого його представника. Освічена людина не може мовчати та бути бездіяльною проти агресії влади, тому культура підсилює демократію. Культура — це мета виховання.
Окрему увагу лектор акцентував на протиставленні Пазоліні у своїй творчості багатіїв та маргіналів, аграрних та урбаністичних груп, які ніколи не знаходили спільної мови. Образи маргіналів Дієго Варіні проаналізував на основі першого і найвідомішого роману П’єра Паоло Пазоліні — «Безпритульні».
