"Війна. Без глянцю" - це погляд зсередини на війну, на людей на війні очима військовослужбовця 95-ї бригади.

«Одразу мушу попередити, що виставка дуже непроста, пише у соцмережі один із співорганізаторів виставки Олексій Лубягін. - Вона була непростою в підготовці і непростими кадрами наповнена. Всього на виставці буде представлено більше сотні знімків. Ми разом з Валерієм Логіновим і Сергієм Григорчуком в декілька заходів відбирали фотографії, і кожен раз при відборі мене охоплювало хвилювання від того, що я бачив на світлинах. Не подумайте, що там якась суцільна "чорнуха" і "стандартні" жахи війни, навпаки, там багато усміхнених людей і звичайних побутових моментів, але це чіпляє і хвилює ще більше. Звичайно там багато фотографій страшних моментів, але як виявилося війна - це не лише війна…

Неймовірно цінним є погляд зсередини, і навіть не погляд, а сприйняття фотографом війни, людей і ситуації, відчуття автором явища війни в цілому і ситуації зокрема. Це те, що ви навряд чи побачите в інтернеті чи, Боже збав, в телевізорі.

Написано, що це виставка про війну і людей на війні, а мені здається, що це виставка про людей взагалі, про їх відносини, почуття, відвагу, слабкість і силу духу, братерство. Від деяких фото “мурахи по шкірі”, і вони закарбовуються в пам’яті назавжди.

А ще, це виставка про фотографію, про те, що в ній головне, про функцію, яку вона виконує. У фотографіях Аскольда присутні і документальність, і момент, і робота з композицією і світлом, а головне в них присутня душа.

І звичайно, привіт фотографам, які зациклюються на техніці: всі фото зроблені дуже простою камерою, але вони цікавіші і цінніші, ніж сотні тисяч фотографій, зроблених дорожезними системами.

Якщо чесно, війна, це те, що лякає і те, від чого хочеться якнайшвидше відвернутися, але це те, що зараз відбувається з нашою країною і з нами, як би ми не заплющували очі. І варто поглянути на наших героїв, людей, які кожен день захищають нас ціною власного здоров’я і життя».