НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Андрій Ткачук: Проти «Галатасарая» грав зі зламаною рукою. ФОТО

Андрій Ткачук: Проти «Галатасарая» грав зі зламаною рукою. ФОТО

   Про це екс-гравець ФК «Полісся» розповів в Інтерв'ю для Житомирської обласної федерації футболу.

   ЖОФФ вдалося «вихопити» з відпустки екс-гравця ФК «Полісся» (Житомир), багаторічного капітана львівських «Карпат», колишнього гравця «Ворскли» (Полтава) півзахисника казахстанського ФК «Акжайик» Андрія Ткачука та поговорити про повернення до «Полісся», матч з турецьким «Галатасараєм», а також про вболівальників левів.

   Пропонуємо до вашої уваги інтерв’ю з Андрієм Ткачуком.

   – Андрію, які спогади залишися про «Полісся?

   – Про «Полісся» залишилися лише приємні спогади. Саме за «поліщуків» дебютував у професійній лізі. Тоді був дуже щасливий, адже батьки бачили, що я не просто так займався футболом. Мій дебют у Першій лізі за «Полісся» – поштовх для подальшої кар’єри.

  Ще згадується історія з ацетоном. Після тренування всі м’ячі ставали чорними – раніше на Центральному були гумові бігові доріжки. Оскільки був самий молодий, то перед грою отримував баночку з ацетоном і відтирав м’ячі. А поки помив десяток м’ячів, то вже і «п’яним» ставав.

Sport 2

   –  У 2004-му дебютували за основну команду «Полісся». Ще застали Заю Авдиша?

   –  Так, тоді мені було лише 16 років. Зая Зедович – своєрідна особистість, яка керувала по-своєму. Коли приєднався до основи, було зрозуміло, що клуб недовго буде існувати. Проте для мене було важливо грати, вистояти у Першій лізі.

   –  Чи повернулись би до «Полісся»?

   –  Дивлюсь матчі «Полісся» з Казахстану, нещодавно переглядав трансляцію гри в Новограді. Хочеться, аби клуб трошки піднявся і мав стабільність. Я розпочинав свій футбольний шлях у «Поліссі» і, звичайно, хотілось би завершити його в Житомирі, де живуть мої батьки, де мій дім.

Sport 3

   –  За ФК «Карпати» (Львів) провели більше двохсот поєдинків, тривалий час були капітаном команди. Слідкуєте за становищем клубу?

  – ФК «Карпати» (Львів) –  команда в якій провів свої найкращі роки. Спочатку розпочинав із другої команди, де призначили капітаном, в дублі також був капітаном, а згодом доріс до основи «Карпат». Приємно, що партнери завжди довіряли капітанську пов’язку. Для мене це велика честь, тим більше у такому великому клубі. Звичайно ж, постійно слідкую за клубом, дивлюсь всі матчі за участю «Карпат». Моя дружина зі Львова, тому часто приїжджаємо у місто.

Sport 4

   –  Ультраси «Карпат» боляче сприймають поразки, згадайте історію з Федецьким…

   – У Львові дуже люблять футбол і не сприймають поразок, фани «левів» вимогливі. Якщо «Карпати» програють матч, то гравцям краще не з’являтися на вулиці. Після поразки я намагався навіть у магазин не виходити. Зате коли «Карпати» перемагали – носили на руках.

   –  Який матч для Вас найпам’ятніший у кар’єрі?

   – Напевне, це матч у Лізі Європи, коли ми у плей-офф зіграли 1:1 проти турецького «Галатасарая» і вийшли до групового етапу. Тоді був забитий стадіон, люди сиділи на сходах. Проти «Галатасарая» грав зі зламаною рукою. Мене не пускали на матч, але потім, коли намотали багато поролону на руку, дозволили вийти. Також запам’яталися поєдинки у груповому етапі проти дортмундської «Боруссії».

   –  Після виступів за «Карпати» у єврокубках отримували пропозиції з інших клубів?

   –  Половину команди хотіли розібрати. Проте президент «Карпат» Петро Димінський відхиляв усі пропозиції, адже хотів створити клуб, який був би на рівні «Динамо» чи «Шахтаря». Я ні про що не шкодую, все склалось добре.

   –   Як потрапили до Казахстану?

   –  З агентом порадились і вирішили спробувати щось нове – був невеликий «застій» у кар’єрі. Хоча були варіанти й з України.

   –  Що скажете про рівень футболу в Казахстані?

   –  У Казахстані непоганий рівень змагань, картинку змазує лише рівень інфраструктури. В Україні все на порядок вище, проте в Казахстані вчасно платять зарплату.

   –  Житомирянин Есеола перейшов до ФК «Кайрат», Мазяр, який не менш відомий житомирянам, вже не тренує «Акжайик», у Вас завершується контракт. Що плануєте робити далі?

   –  У моєму контракті прописано, що можу покинути клуб в перше трансферне вікно. Ще маю місяць подумати: залишатися чи ні.

Sport 5

   –  І на завершення,  чого б побажали Житомиру?

   –  Щоб в Житомирі нарешті почали грати в футбол – не по собі, коли граємо не вдома. Хочеться, аби житомирянам було де провести вихідні.

Джерело: ЖОФФ

 

Последнее изменение Пятница, 15/06/2018

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top