Але, коли пишеться та історія, то майже ніхто не задумується над тим, що колись це комусь буде цікавим.

Просто щоденно роблячи свої маленькі та великі кроки, люди не  здогадуються, що на справді ті дії та події і є  історичними  віхами, етапами й навіть подвигами. Але завдяки тим, хто пише про тих, хто пише історію, як наприклад Павло Євгенович Галаневич, багато фактів, подій, а найголовніше трударів, які розбудовували енергетику Житомирського краю вдалося зберегти для історії.

Це величезний й кропіткий труд: по крихтам збирати матеріали в архівах, знаходити очевидців, та  відтворювати події давнини. Перш за все, Павлом Галаневичем рухали допитливість, а найбільш - любов до професії, адже  в його книзі «Сто років Житомирським електричним Станціям і мережам» в інформації про автора Георгієм Мокрицьким зазначено: «У жовтні 1938 році почав працювати на Житомирській електричній станції. Спочатку обліковцем електромережі, а далі, поступово набуваючи кваліфікацію енергетика, працював техніком електромережі, старшим техінспектором енергозбуту, інженером лабораторії електричних лічильників, начальником електротехнічної лабораторії та служби ізоляції і захисту від перенапруг».  Він зібрав багатий матеріал про історію Житомира та його електрифікацію.  До книжки увійшли рідкісні фотографії з власного архіву автора. Ветеран П.Є.Галаневич володів крім рідної російською, польською, чеською, німецькою мовами. Опублікував в місцевих газетах понад 40 краєзнавчих статей. Саме за його ініціативи й безпосередньої участі відкрилася  у 1991 році кімната-музей «Історії енергетики Житомирської області», який згодом отримав звання Народний,  а у 2016 році збагатився новими експозиціями в новому приміщенні. Отже житомирський енергетик Галаневич використав свій величезний потенціал і в енергетиці і в тому, аби відновити й зберегти для нащадків забуту історію рідного краю та пам'ять про тих, хто присвятили своє життя енергетиці.

 28 лютого Павлу Євгеновичу виповнилося б 95 років.

За інформацією прес-служби ПАТ "ЕК "Житомиробленерго"