Микола Томенко: Написання конституції було одним із ключових завдань української еліти практично на всіх етапах формування держави
3 березня, у 107 ауд. історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка
студентам про історію української Конституції читав лекцію відомий політик та громадський діяч, доктор політичних наук Микола Томенко.
Про це повідомляє прес-центр ЖДУ імені Івана Франка.
На початку лекції Микола Томенко презентував власний навчальний посібник «Україна: історія Конституції», присвячений висвітленню питань історії розвитку українського конституціоналізму від найдавніших часів до сьогодення. Презентована книга містить аналіз конституційних документів і характеризує суспільно-політичне життя на українських теренах.
Ідея створення такого посібника виникла, за словами автора, ще в роки його навчання в аспірантурі, відтак більшу частину матеріалу було зібрано саме тоді, а згодом опрацьовано і додано наукові коментарі. Книга охоплює усі конституційно-державні акти України від найдавніших часів до сучасності, зокрема такі, як: «Пакти й конституції…» Пилипа Орлика (1710 р.), «Начерки Конституції Республіки» Георгія Андрузького (1850 р.), Основний закон «Самостійної України» (1905 р.), текст Конституції УНР (1918 р.) тощо, а також містить докладний аналіз та коментарі до наведених документів. Автор видання намагався простежити динаміку, закономірності розгортання та специфіку змін конституційних процесів в Україні та їхній безпосередній вплив на державотворчі процеси.
«Досліджуючи історію українських конституцій, а також контексти, у яких вони народжувались, – зауважив доктор політичних наук Микола Томенко, – можна дійти висновку, що написання конституції було одним із ключових завдань української еліти практично на всіх етапах формування української держави».
Відтак, під час лекції автор поділився власними міркуваннями щодо сучасного стану конституційного процесу в Україні, зокрема наголосив, що формування конституції в нашій державі радше має політичний характер, ніж суто правовий, тому такий державний документ повинна укладати група фахівців, віддалена від політичних процесів у країні. Звернув увагу франківців на перспективи земельного поділу, зміну гімну і перевертання кольорів державного прапора. Також під час лекції науковець зосередився на невластивих для української мови і традиції термінах, зокрема «поселення», «префект» тощо.
На завершення лекції Микола Томенко охоче відповів на питання студентів та презентував ще один цікавий проект – «Український щорічник» або «Щоденник ділового українця», що допомагає відкривати Україну. «Український щорічник» громадський і політичний діяч Томенко укладає вже вшосте. Проте цього року він червоного кольору і з великим тризубом на палітурці, присвячений 25-річчю незалежної України, діячам культури України та архітектурним дивам. Традиційно на кожній сторінці щорічника є графа «Що я зробив для України». Цю графу гість порадив студентам заповнювати обов’язково, аби на схилі літ можна було легко написати книгу про власне життя.
Також Микола Томенко передав до університетської бібліотеки компакт-диски, що стали результатом мистецького проекту Фонду Миколи Томенка «Справедлива країна», спрямованого на популяризацію української культури на теренах нашої держави та у світі загалом.
Зауважимо, що для майбутніх істориків ЖДУ імені Івана Франка зустріч була знаковою, адже 2016 рік Указом Президента України № 63/2015 від 09.02.2015 р. оголошено роком Михайла Грушевського – видатного науковця і державотворця УНР.
Последнее изменение Пятница, 04/03/2016