З 1 вересня уряд планує підвищити тариф ще на 25% з перспективою подальшого збільшення цін на електроенергію у березні наступного року.

І якби ж дорожчала лише електроенергія. Не краща ситуація і з газом. Зростання ціни на нього вже з 1 квітня на 53%, кажуть, спрямоване на те, щоб досягти 75% паритету з імпортною ціною. А далі ціна буде щоквартально переглядатися і зростати відповідно до послаблення гривні. Результатом цього підвищення буде зростання тарифів на опалення на 80%! І це при наших мізерних зарплатах і пенсіях!, - пише «Єхо».

Таким чином, попри загальне зубожіння людей (частка витрат на комунальні платежі в бюджеті середнього домогосподарства нині вже підвищується до 40% та становить більше двох тисяч гривень на місяць), попри масове невдоволення людей, український уряд під диктовку МВФ продовжує "підганяти" комунальну культуру українців до європейського рівня. Мовляв, хоч бідні і голодні, але з ринковими тарифами на "комуналку". 

За 2 роки середній тариф на газ для населення зріс у 7,9 раза, а на опалення - в 4,3 раза! І це на тлі повального безробіття та зниження рівня доходів. Реальна заробітна плата за минулий рік в області впала майже на чверть. Це у тих, хто ще має хоч якусь роботу. Бо безробіття на Житомирщину наступає катастрофічними темпами. На кінець минулого року, за статистичними даними, по всій області офіційно працювало лише трохи більше 210 тис. осіб (це трохи менше, ніж населення обласного центру). Ще близько 400 тис. - пенсіонери. А на які доходи жили інші понад півмільйона громадян?

З чого людям платити 2000 грн комірного за двокімнатну квартиру, якщо середня зарплата в області становить лише трохи більше 3 тис. грн (середня, як у тому госпіталі: один вижив, другий помер. Бо в ту середню зарплату входять і величезні зарплати банкірів, і мізерні - понад 90 відсотків жебраків)?

Звертайтеся за субсидіями, оптимістично радять, точніше, радили українцям урядовці. Чому радили? Тому що за останні два роки кількість домогосподарств у країні, які звернулися за отриманням субсидій, зросла з 1 мільйона до 5,6 мільйона. І це надто висока цифра для українського бюджету. МВФ оцінював потребу в грошах на субсидії на 2016 рік у розмірі 56 мільярдів гривень, а в бюджеті закладено 35 мільярдів. Виникає запитання: як уряд збирається забезпечувати субсидії? Верифікацією (тобто різким скороченням) одержувачів, про що заявила міністр фінансів Яресько? Як результат, вже не палкими закликами писати заяви до управлінь соцзахисту і оформляти субсидії не виходячи з дому почала відрізнятися нинішня риторика урядовців, а прозорими натяками, що можна очікувати більш жорстких заходів контролю щодо отримувачів субсидій, в т.ч. і від процентів по депозитах.

Подачок від держави на всіх не вистачить - це вже очевидно, бо 35 бюджетних мільярдів уже розподілили на майже 5,5 мільйона родин. А якщо за допомогою звернеться більше людей, то грошей з бюджету, мовляв, накинуть. Але в ньому і так велика дірка. Прямо натякнув на це і сам міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко: "Цього року на субсидії закладено 35 млрд грн, це вже 5% бюджету, але це може бути не вся необхідна сума. У разі подальшого підвищення тарифів число субсідіантів може бути збільшено до 7 млн, а не 5,4, як є сьогодні", - зазначив він. 

Між тим, поки урядовці рахують і прогнозують, лише за один тиждень державну допомогу у вигляді субсидій на Житомирщині отримали ще 1747 домогосподарств. Всього на Житомирщині отримують субсидію майже половина домогосподарств (близько 43%). Середній розмір субсидії - близько 1300 грн.

Ще зовсім недавно така ситуація була предметом гордості місцевої влади: Житомирщину наводили як приклад регіону, де гарно провели роз'яснювальну роботу щодо субсидій. Але нині ситуація, здається, починає мінятися кардинально. І якщо справи підуть і далі таким чином, можливо, нашим керівникам доведеться переорієнтовуватися на інші рекорди - пошук тих, хто отримує субсидії не зовсім законно, і скорочення загальних витрат на цей вид соціальної допомоги.

Т. Івніна