Брав участь у бойових діях в зоні АТО – у найнебезпечніших військових операціях і сутичках. Адже боротися за мир і оберігати спокій рідних людей – вважав за свій святий обов’язок! Про його бої на передовій мама Світлана Михайлівна – дізналася випадково.

У березні хлопець разом з побратимами виїхали з Новограда-Волинського (з місця дислокації бригади) у Херсонську область, де тривалий час стояли на кордоні з Кримом, охороняючи свої території від російських військових та найманців.

Влітку їхній бойовий склад направили безпосередньо в зону АТО! Саур-Могила, Степанівка, Боково-Платове, Красний луч, Червона поляна, Лутугине і це лише частина тих місць, де наші герої гідно тримали оборону. Потім восени – ротація: змога побачити і побути разом із сім’єю та коханою, трішки відновитися, набратися сил аби знову в бій! З кінця січня до червня (майже 5 місяців) другий захІд в АТО, який для деяких закінчився трагічно. Так, під час одного з боїв біля Дебальцевого 3 червня 2015 року Євген Поплавський був тяжко поранений в голову.

Женю перевезли з Артемівська до Харківського шпиталю, де терміново прооперували. Його ввели в штучну кому після операції, щоб зменшити навантаження на мозок, адже стан хлопця був дуже тяжкий. А вже коли бійцю стало краще – перевезли до столичного військового госпіталю. Тут він пережив ще одне хірургічне втручання! І 22 червня хлопця перевели з реанімації у палату.

В Жені попереду ще ціле щасливе життя! Багато людей відгукнулося, підтримуючи хлопця у скрутну хвилину!

За інформацією Герої АТО