Правда, і цивілізація є не скрізь, але це компенсується розкішними пейзажами, тишею і чистою водою.

5. Блакитні озера в селі Олешня Чернігівської області

Тут чиста вода і прохолода соснового лісу. Озера (а їх чотири, площа найбільшого — 25 га) утворилися після затоплення кар’єрів, у яких добували кварцовий пісок.
Водойми знаходяться в хвойному лісі, завдяки чому повітря тут вважається цілющим. Місця вже трохи облагороджені: можна відпочивати не лише у наметах, а й у будиночках неподалік.

4. Озеро Віта в селі Нижній Студений Закарпатської області
асливий випадок, коли в Карпатах є де купатися. Озеро знаходиться на території однойменної бази відпочинку в горах на висоті 800 метрів над рівнем моря (висота вважається ідеальною для здоров’я).
Саме озеро досить глибоке — місцями до 15 метрів. Але від нього зробили відведення і побудували два розкішні басейни: для дорослих і дітей, усе це оточене лісом. До найближчого села 2 км.

3. Біле озеро біля села Рудка Рівненської області
Водойму ще називають озером молодості, тому що у воді багато гліцерину, і шкіра після купання стає дуже м’якою. Був період, коли її навіть возили в бочках залізницею польським панночкам. І сьогодні вода в озері дуже чиста — проглядається углиб на два метри, для водойми з піщаним дном це багато. На березі збудовані кілька пансіонатів і баз відпочинку, але можна відпочивати і з наметами. Інфраструктура розвинена непогано — є де поїсти, потанцювати, працюють прокати човнів і катамаранів.

2. Бакотська затока біля Кам’янець-Подільського (Хмельницька область)
Привертає особливим мікрокліматом, красивими скелястими берегами і цілющими мінеральними джерелами. На Бакотській затоці багато сонця і практично немає вітру — через скелі, що оточують місцевість. На 1 кв. метр тут, до речі, припадає стільки тепла, скільки й у Ялті. Найвища гора — Біла — 120 метрів! У ній за часів Київської Русі було вирубано монастир, поруч з яким досі б’ють мінеральні джерела (корисні при безплідді, при проблемах із зором і серцем).

1. Бирючий острів на Азовському морі (Херсонська область)
Знаходиться в кінці Федотової коси, яка розділяє Азовське море й Утлюцький лиман. Для тих, хто трохи знайомий з регіоном, — це приблизно за дев’ять кілометрів від відомої в Україні Кирилівки. Натовпів туристів на Бирючому острові поки немає, так що його багатокілометрові пляжі ще можна назвати безлюдними.
Особливості відпочинку — можливість побачити антилоп і оленів в Азово-Сиваському національному природному парку, а також можна побувати в незвичайній Школі вітрів і дізнатися, що таке кайтсерфінг.

Джерело: vikna.if.ua