У будівлі Житомирської обласної бібліотеки є окремий вхід в невелике приміщення, де раз на тиждень співробітники обласного Житомирського благодійного фонду "Берегиня Полісся" проводять заняття для хворих дітей. Побачивши білосніжну пухнасту собаку, дітвора біжить до неї, обіймає, гладить, тягне за хвіст, заглядає в очі - словом, радості немає меж. А Нора, незвичайно спокійна і добра собака, терпляче і поблажливо дозволяє їм абсолютно все ...
«До нас приходять діти з дуже важкими захворюваннями: ДЦП, аутизмом, хворобою Дауна, відставанням у розвитку, словом, з тими недугами, які вважаються невиліковними» - розповідає Ольга Маньковська, член правління благодійного фонду, яка проводить заняття.
За словами Ольги Юріївни, собаки дуже благотворно впливають на психіку дітей, допомагають їм розкритися й адаптуватися в колективі, діти швидше починають розмовляти, рухатися, спілкуватися з однолітками і ладити з тваринами.
«Ми дуже довго шукали породу собак для каністерапії, - продовжує Ольга Юріївна. - Адже собака повинна бути абсолютно неагресивною, розумною, терплячою і дуже доброю. Вона працює з хворими й часом непередбачуваними дітьми різного віку, тому ми повинні бути впевнені в тому, що при будь-яких обставинах собака залишиться спокійною і незворушною. В результаті зупинилися на породі голден ретривер. У нас працюють дві собаки: більш спокійна і поступлива Нора і активний, грайливий Кеша. Норочка добре грає з малюками, особливо з тими, хто ще погано тримається на ногах, а Кеша відмінно ладнає з більш дорослими й спритними дітьми, які потребують активних ігор.
Діти дуже люблять укладатися на м'яку Нору - це одна з відомих методик лікування: температура тіла собаки вище, ніж у людини, вона ритмічно дихає і має позитивну енергетику. Діти після таких сеансів стають набагато спокійніше.
«Коли ми прийшли сюди, моя 4-річна Настя боялася собаки, не вміла ні говорити, ні тримати в руках ложку і практично не ходила, - ділиться мама дівчинки. - Але тут вона відчувала себе настільки комфортно, що стала досить швидко вимовляти слова, навчилась їсти та ходити! Це при тому, що у дочки дуже важке генетичне захворювання. Настя з радістю біжить на заняття і часто згадує про Нору вдома.
Словом, робота дуже копітка. Але вона приносить хороші результати!

За матеріалами газети «ЭХО»