Активісти, громадські діячі, чиновники та політики перемикнулися на обговорення питання що будувати натомість: сквер, дитячий майданчик чи багатоповерхівку? Революційні настрої вщухли, вибори пройшли. Після перерви майже в півроку, на громадських слуханнях в Будинку культури було вирішено будувати парк для увіковічення подвигу Героїв Небесної Сотні та героїв АТО.
Ескіз проекту скверу розробили архітектори, дизайнери та скульптори з Житомира та Києва, очолював команду київський професор Академії керівних кадрів мистецтва і культури Анатолій Жирнов. В парку мав бути дитячий майданчик, зона відпочинку, фонтан, лавочки, площа для мітингів, алея, насаджена рослинами.
Проте міська влада виділяти кошти на будівництво не збиралася, оскільки ділянка, на якій планувалося будівництво досі перебуває на розгляді суду. За справу вирішують взятися активісти громадської організації «Рух Автомайдан-Житомир», які почали вести роботи за власні кошти з допомогою меценатів.
Активісти повивозили все сміття, утеплили та пофарбували стіну чотирьохповерхівки. Через деякий час туди навіть привели священика, який посвятив територію для вдалого початку.
31 травня на своєму брифінгу Сергій Сухомлин розповів, що на Київській 6, має бути будівля, яка відповідає історії місту, а ця незакінчена композиція вулиці виглядає, як вибитий зуб. Хоча ініціативу зі сквером він, ніби то теж, підтримує.
А вже 29 червня, на територію майбутнього скверу заїхав вагончик із так званими протестувальниками. Ними виявилися бійці «Айдару», які вимагали звільнити ділянку для будівництва багатоповерхівки. Чоловіки зазначали, буцімто їм пообіцяли квартири у майбутньому будинку.
Айдарівці кілька днів перебували на території майбутнього скверу, виправдовуючи це тим, що захищають територію й обіцяють відстояти її, аби повернути «справжнім» власникам. Буцімто, на цьому місці інвестор побудує будинок і кілька квартир віддасть учасникам АТО. Як виявилось вагончик з парканом був привезений за допомогою КП «Інспекція з благоустрою міста Житомир», хоча керівництво та міський голова впевнені у протилежному. Архітектор проекту Олена Кульчицька запевняла їх, що квартирний будинок на тому місці будуватися не може, бо немає ніякого місця для стоянки, що можна говорити й щодо будівництва АТБ.
Тоді активістка Юлія Чепюк на своїй сторінці у Facebook написала: «Бариги з АТБ огороджують парканом вкрадену у міста ділянку, щоб звести на цьому місці свій уродський ангар. Їм байдуже, що житомиряни вже почали власними силами розбивати там Сквер Героїв. Це мало б стати першим і поки єдиним місцем у Житомирі, де можна було б згадати тих людей, що поклали життя за нашу країну. Юрій Юзвинський та Сергій Сухомлин, ви знаєте, що у центрі міста встановлюють паркан без жодних документів? А бравий «айдар» продовжує сприяти спонсорам тероризму на Сході України».

Після такого перепалу подій, 4 липня, міський голова Сергій Сухомлин скликав терміновий брифінг для обговорення питання щодо будівництва там скверу Небесної сотні. На нараді були присутні архітектори проекту, бійці «Айдару» та громадські діячі. У прес-центрі коївся такий балаган, що міському голові не дали сказати ані слова. Найцікавіше, що коли у палку дискусію щодо того, що має будуватися на Київській, 6, вступали прості прохожі житомиряни, то ніяка зі сторін достеменно не змогла пояснити громадянам, чому вони сюди прийшли.

Нарешті висновок: два місяці активісти приводили територію до ладу. З самого ранку і до пізнього вечора, в спеку вони фарбували стіну, очищали ділянку від сміття та залишків старої конструкції. Проте айдарівці зробили свій внесок… Не цінуючи чужу працю, вони перебували там декілька днів для залучення уваги, а потім зникли, залишивши після себе не лише паркан.
Станом на 22 серпня, в середині стоїть пустий вагончик, а все навкруги заросло метровими бур’янами. За парканом валяються чиїсь брудні речі, люди почали викидати туди непотріб та сміття. Айдарівці, куди ви ділися? Чому ніхто не охороняє територію?А чи воно того варте було?
Якщо б люди іноді думали не тільки про себе, хто знає, на тому місті ми б вже змогли бачити хоча б половину виконаної роботи за ескізом. І не було б того «вибитого зуба» у центрі міста, який вигадав міський голова.