І ще за тиждень до початку навчального року вони освоїлися в своєму класі, познайомилися з учителькою, потримали в руках свої перші підручники й зошити. У них уже зібрані шкільні рюкзачки, підготовлене святкове вбрання.
— Ці дітки, — говорить директор школи Ліна Миколаївна Іщук, — увіллються в наш великий учнівський колектив, який сягнув близько 370 школярів. А школа в нас — чудова. Я сама з початку кожного навчального року відчуваю в ній, ніби сходить на мене Божа благодать.
І справді, Червоненською школою не можна не пишатися. Хоча б тому, що 40% цілого комплексу будівель споруджені самими учнями старшокласниками.
— У 70­ті роки, — пояснює директор, — у нас навчали дітей автосправи й мулярів. І майбутні будівельники набували фаху в практичній роботі — під керівництвом і за допомоги вчителів та майстрів вони й збудували спортзал, автокласи, гараж, приміщення хімічного кабінету та їдальні. На стіні одного з приміщень встановили пам’ятну дошку: «Цей автоклас побудований учнями 9 — 10 класів на честь 60­річчя Великого Жовтня».
Ця дошка нагадує про ентузіазм молоді тих років. Сьогодні ж старшокласники Червоненської школи за технологічним профілем опановують автостраву, за філологічним — поглиблено вивчають гуманітарні дисципліни. У цьому школярам допомагає й вивчення інформатики в двох комп’ютерних класах, і високопрофесійне викладання предметів 43-ма вчителями, багато з яких, до речі, як і директор, є випускниками цієї школи.
— І ми, педагоги, — каже Ліна Миколаївна, — гордимося своїми вихованцями. Школа виховала кількох дійсних членів і кандидатів у дійсні члени Малої академії наук, у нас проводяться окружні предметні олімпіади серед шкіл територіальної громади, переможці яких входять до числа найкращих на районних та обласних змаганнях. Вони також перемагають у художньо-мистецьких конкурсах, а зразковий фольклорний колектив «Веретенце» уже кілька років поспіль підкоряє обласну та всеукраїнську сцени.
Турбота про повноцінне й високоефективне навчання дітей у Червоненській школі — то спільна турбота дирекції й педагогічного колективу, батьківського комітету й місцевої влади.
— У нас, — продовжує директор школи, — є 80 соток присадибного господарства. Вирощуємо картоплю, овочі — для дітей це добра практика господарювання, а все зібране йде на здешевлення їхнього ж харчування в шкільній їдальні. Торік, коли було припинене державне фінансування харчування, сесія селищної ради своїм рішенням ухвалила оплачувати з місцевого бюджету енергоносії, роботу кухарів та 50-відсоткову вартість обіду, а для дітей пільгових категорій — усі 100 відсотків.
Немає в Червоному й проблем із підвезенням дітей шкільним автобусом із трьох навколишніх сіл та з самого селища, яке розтягнулося на кілька кілометрів. Іще з двох сіл, за угодою селищної ради з перевізниками, школярів підвозять рейсовими автобусами.
Свою лепту в забезпечення нормального функціонування школи вносить і батьківський комітет на чолі з Тетяною Миколаївною Іванченко. Двоє майстровитих батьків — Олександр Володимирович Ольшанський і Сергій Іванович Мельник — власноруч безкоштовно зробили реконструкцію опалювальної системи. Матеріали надали спонсори. Деякі старі приміщення треба було б утеплити. І в цьому підсобити обіцяє селищний голова Юрій Валентинович Ящук. Сподівається директор школи, що в новому навчальному році, врешті-решт, буде вирішена проблема підручників, бо минулого — з ними таки було непереливки.
Та настрій і в педагогів школи, і в її вихованців — святковий. Перше вересня ж на порозі, а з ним — нові надії й нові успіхи.

Джерело: Житомирщина