22 жовтня, субота
День був дуже насичений, цікавий на відкриття і знахідки. Роботам сприяла й погода. До розкопок приєдналися студенти історичного факультету Житомирського Державного університету ім. Івана Франка, керівний склад і члени історико-патріотичного об’єднання “Пошук”.

Продовжили роботи на шурфі № 3, почали заглиблюватися ще нижче, ґрунт темніший, м’який, без включення будівельного сміття. Знайдені фрагменти глиняного посуду і срібні монети. На шурфі під наглядом археолога Михайла Іевлева працювали студенти історичного факультету та небайдужі житомиряни Олександр Кодратюк та Олександр Мінаєв.
У південній частині Замкової площі закладено шурф № 4, де виявлені рештки підвальної частини будівлі з кам’яним фундаментом і дуже зруйнованим цегляним склепінням. За зразками цегли появу цієї будівлі попередньо можна віднести до XVIII – ХІХ ст. Знахідку оглянув відомий житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький, який припускає, що на цьому місці могла розташовуватися будівля городського суду. Існує й інша версія, за якою будівля могла належати до католицької крамниці.

Увагу науковців крім Замкової площі також було прикуто й до міського скверу. На археологічній карті Житомира – це суцільна біла пляма. Раніше в цій частині міста археологічних досліджень не проводилося. У південній та південно-східній частинах скверу, вздовж вул. Рильського було закладено 4 розвідувальних шурфи №№ 5 – 8.

В шурфі № 5 виявлені рештки підвальної частини будівлі з цегляним муруванням, глибиною понад 3-х метрів, в стінах якої спостерігаються заглиблення з напівкруглим склепінням, можливо, ніші або підземні ходи. Остаточний висновок можна буде зробити після детальних досліджень.

В шурфі № 6, який було закладено західніше 5-го, у верхніх горизонтах ґрунту, виявлені рештки кам’яного фундаменту орієнтованого по лінії південний схід – північний захід, а нижче простежувався потужний прошарок вогнища. Окремі краєзнавці схильні пов’язувати його з великою пожежею під час відомих подій 1768 року, коли більша частина міста вщент вигоріла.

Проводилися роботи й у шурфі № 8. Тут також виявлено чимало цікавих знахідок. Крім фрагментів керамічного посуду і кісток тварин, у східній стінці, на глибині понад 1-го метра було знайдено уламок керамічної тютюнової люльки, що цікаво, без слідів закопчення. Цілком ймовірно, що на цьому місці могла розташовуватися крамниця, в якій серед інших товарів могли продавати й люльки. У викидах ґрунту знайдено срібну монету польського карбування 1564 р. та свинцеву пломбу ХІХ – початку ХХ ст.

Відповідно до правил після завершення усіх робіт шурфи № 1 та №2 були засипані.

23 жовтня, неділя
Продовжені роботи на шурфі № 3. До робіт долучилася старший викладач історичного факультету Житомирського Державного університету ім. Івана Франка М.В. Хададова. Шурф розкопано до рівня материка, здійснено зачистку, зроблені креслення стратиграфічного розрізу і фотофіксацію. У північній стінці на фоні темно-жовтого лесового ґрунту чітко спостерігалися сліди заповнення давнього об’єкту. У викидах ґрунту знайдено срібну монету польського карбування XVII ст. – солід, уламок керамічної люльки, залізний ключ та ковані цвяхи. Роботи на шурфі були завершені.

Продовжені роботи на шурфі № 4. Під час розчистки зафіксовані сліди майже зруйнованого напівкруглого склепіння підвальної частини будівлі. Здійснено обміри, у тому числі цегли, складені креслення, зроблено фотофіксацію об’єкту. Роботи на шурфі завершено. Запропоновано будівлю законсервувати і в наступному році продовжити її дослідження.

Продовжені роботи на шурфі № 6. Заглибилися ще на 1 штик, біля східної стінки закладено зондаж ще на 2 штика. У верхніх прошарках на глибині 1 – 1,5 м виявлено рештки кам’яного фундаменту з рештками цегли, який по діагоналі з південного сходу на північний захід перерізав шурф. Трохи нижче фундаменту на глибині 1,6 – 1,9 м зафіксовані сліди пожежі, шар ґрунту був густо насичений вугликами. Стратиграфія надзвичайно цікава, нагадує багатошаровий пиріг. У розрізі південної стінки шурфа зафіксовано багато прошарків різних кольорів і потужності насичених різними матеріалами від сучасності до періоду розвинутого та пізнього середньовіччя. Насамкінець здійснено зачистку об’єкту і стратиграфічного розрізу, складено креслення, зроблено фотофіксацію шурфа.

11.11.2016 р.
О.О. Тарабукін - старший науковий співробітник відділу досліджень
об'єктів культурної спадщини та науково-методичної роботи з музеями