— Завтра, — пояснив він, — виїжджаю в Мар’їнку. Для бійців 92-¬го батальйону везу електростанцію, пальне, кабель, гумові чоботи — всього двадцять найменувань... Торік відремонтували й передали автомобіль «Урал» і карету «швидкої допомоги» для потреб АТО, але ж, зрозуміло, що допомагати нашим захисникам треба щодня.

Успішний господар, засновник ТОВ «Вега-Агро», Володимир Габенець не забуває про це ніколи. Крім щоденної підтримки, за якою звертаються до нього з різних питань родини земляків, котрі пройшли випробування вогнем на Донбасі, усім їм він цього року виділив зерно, яке, звичайно ж, знадобиться в господарстві. А щоб збільшити прибутки сільгосппідприємства, зайнявся будівництвом елеватора. І робить це не лише для себе.

— Наше господарство, — розповідає Володимир Васильович, — на двох тисячах гектарів орендованих земель вирощує дев’ять культур, у тому числі, жито, пшеницю. Оскільки у Скочищі елеватор торік демонтували, то найближчими від нас залишилися в Андрушівці й Білій Церкві, а це — близько 100 кілометрів. Елеватор же конче потрібний для очищення, сушіння й зберігання зерна не лише для нашого, а й для інших господарств Брусилівського та сусідніх районів, а також для дрібних фермерів, які, користуючись його послугами, зможуть нарощувати виробництво.
Ємкість елеватора — 12 тис. тонн зерна. Він, до речі, українського — житомирського — виробництва. Введення його в дію створить до тридцяти робочих місць. Уже встановлено основу агрегата — бетонну плиту площею 72 на 24 метри, будується лабораторне приміщення.

Цілком зрозуміло, що про виробничі турботи Габенця більше знають його колеги й найближче оточення. Опосередковано радіють його успіхам селяни, в яких він орендує земельні паї й чесно розраховується з ними. Але вся Брусилівщина шанує Володимира Васильовича як громадського діяча — голову громадської організації «Рідний Дім — Брусилівщина».

— Моє власне коріння, — розповідає він, — іде з прадавнього костовецького козацького роду. З покоління в покоління у нашій родині передавався праотчий дух любові до рідної землі, до національних традицій, до віри батьків, шанування батька-матері. І мені боляче, що за буденними клопотами, за користолюбством, за суєтою люди сьогодні нерідко втрачають духовність, забувають подумати про високе і вічне. Тож як можу, намагаюся спонукати їх до цього. Бо без духовності, без віри не буде істинного відродження нації.

У рідних Костівцях стараннями Володимира Габенця поруч із пам’ятником воїну-визволителю виросла ошатна капличка. У самому Брусилові в 2014 році було освячено наріжний камінь майбутнього Свято¬Воскресенського храму, а зараз розпочато його будівництво.

У селі Яструбеньці 22 травня, якраз на день Миколая, освятили хрест на місці закладення храму Миколи Чудотворця, який мають спорудити до Дня Святого Миколая — 19 грудня. На три села — Дубрівку, Яструбку і Яструбеньку — це буде перший храм, адже його в них ніколи не було. Будівництво обійдеться майже у 800 тис. гривень.

Не так давно Володимир Васильович був відзначений орденом Святого Миколая Чудотворця «За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви». Від храму, переконаний Габенець, дорога веде до високої духовності й добродіяння. Очолювана й спонсорована ним громадська організація «Рідний Дім — Брусилівщина» стала на цьому шляху справжньою школою патріотизму.

Заступник голови громадської організації та надійна помічниця Володимира Васильовича Мирослава Петричко із захопленням розповідає про відновлену й упорядковану Огієнківську криницю, про встановлену меморіальну дошку на обійсті земляка — художника Олексія Макаренка, про організацію й фінансування поїздок і відвідин дітьми музею Івана Огієнка, лауреатом премії якого, до речі, є сам Володимир Габенець.

А як чекають жителі району на традиційне свято «До Костовець — запрошує Габенець» на Трійцю! І на все в нього вистачає сили, енергії, а головне — бажання. За що — й шана людська, й визнання його лідерських і високих людських якостей.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua