Ресторан "Полісся".1967 рік. Вулиця Леніна, нині Київське шосе.

Обеліск Слави Воїнам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. 1972 -1974 роки. Замкова Гора. Алея скверу за обкомом партії.
Джерело: Скан книги "Житомирщина", Видавництво "Мистецтво", Київ, 1975 р.

Маршал Радянського Союзу І. І. Якубовский і перший заступник начальника Головного політичного управління Радянської Армії й Військово-Морського Флоту генерал-полковник Г. В. Средін оглядають територію Житомирського вищого командного Червонопрапорного училища радіоелектронної протиповітряної оборони імені Ленінського комсомолу. 01.06.1970 р.

Вогонь не пошкодував кінотеатр "Урожай" .1996 рік.

Літній театр «Ракушка». Пам'ятка місцевого значення. 1982 рік. Вулиця Лермонтовська, 21.

Гіпсова скульптура в сквері Енгельса. На другому плані, за парканом видно випрямна трамвайна підстанція - там був трамвайний парк.
У 1977 році трамвайне ДЕПО перенесено з вул. Мала Бердичівська в нове трамвайно-тролейбусне ДЕПО № 2.
Автор фото невідомий.

Вулиця імені П’ятдесятиріччя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Напис на гранітній плиті: "Тут буде відновлений пам'ятник легендарному полководцю Щорсу Н.А. знищений німецькими окупантами в 1941 р.". Пам'ятник так і не відновили.
Автор фото Валерій Скориков.

Сквер на Замковій горі був розбитий на початку 60-х років минулого століття на місці Старого Воздвиженського ринку. Обеліск Слави на могилі Невідомого солдата був відкритий до 20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною 9 травня 1965 року. Біля підніжжя обеліска запалили Вічний вогонь. На обеліску викарбувані слова «Вічна слава героям, які полягли в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини». Простояв обеліск до 1979 року. 
Автор фото Валерій Скориков.

Скульптурна композиція "Мир". На перетині вулиць Карла Маркса (Б. Бердичівської) і Мархлевського (І. Кочерги).
З архіву Людмили Лашкул-Люшінской. 1952-1955 роки.

Скульптура пам'ятника Н.Щорсу. була повалена в 1941 році. На другому плані недобудований будинок Житомирського управління наркомату внутрішніх справ на вулиці Третього Інтернаціоналу (Старий Бульвар). Пам’ятник спорудили в листопаді 1931 року на початку алеї Другого Бульвару.
Автори пам'ятника - скульптор П. Ульянов, архітектор Б. Кротко.
Пам'ятник було зруйновано під час тимчасової окупації міста німецькими військами в 1941 році.

Палац барона Івана Максиміліановича де Шодуара на Бульварній (Старий Бульвар), в якому в 1920-41 роках розміщувався Історичний музей. Пошкоджений під час артилерійського обстрілу міста в ході Житомирсько-Бердичівської операції. Розібраний в 1951 році. Збереглися тільки частину стіни - зараз будівля адміністрації парку, сходи, що вели до палацу і підвали. На місці палацу зараз дитячі атракціони.

"Ленін розмовляє зі Сталіним на лавочці в Житомирському парку". Гіпсова скульптура в лівій частині парку.
Автор фото Валерій Скориков.

Парк культури та відпочинку. Права сторона парку. Алея парку і гіпсова композиція "Щаслива сім'я", 1969 р.
Автор фото Валерій Скориков.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Втрачене місто. Частина 3. ФОТО

За матеріалами краєзнавця Анатолія Магаза