У цьому старому будинку XIX століття, побудованого в стилі архітектурної еклектики на розі вулиць Старовільска і Ольжича, до 1970 року перебував Житомирський краєзнавчий музей, створений ще в 1865 році при міській публічній бібліотеці. Будівля розсипається на очах, тим самим завдає непоправного удару по унікальному "цегельному" міському стилю. І так крок за кроком знищуємо історію стародавнього міста з мовчазної згоди влади, що живуть за принципом: після нас хоч потоп.

Ще один крок у середньовіччі, яка Європа? Потрібна нам ця пам'ятка архітектури чи ні? І керуються вони виключно своїм смаком, зауважу - бездарним. Житомир не байдужий моєму серцю, але на «очах» втрачає свій шарм. Європейські країни об'єднує чуйне ставлення до своєї культурної спадщини, старовинних будівель, кожній будівлі, кожної деталі прикраси, навіть якщо ця будівля не входить до офіційного реєстру пам'яток архітектури. У Європі зберігається загальний архітектурний образ всіх споруд, що будувалися до 30-х років 20 століття, власники таких будівель вважають за честь підтримувати їх у відповідному історичному стилі. Крім того, така архітектурна спадщина є дуже важливим джерелом надходжень до місцевого бюджету від туристичного бізнесу. Нам всім треба у них переймати досвід збереження історії та слід повчитися як її треба зберігати для нащадків. Відразу ж виникає питання - хоч щось в цьому місті турбує цю владу? Питання риторичне. Цікава інформація - уже два роки, як тут гуртожиток - ДНЗ "Житомирське вище професійне училище будівництва і дизайну".

 

 

Анатолій Магаз

Всі новини Житомира