В нинішньому — лише за І квартал вже виявлено понад 15 тисяч га уражених хворобою лісів. Про це повідомив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський у ході обласного семінару з питань всихання лісу, проведеного в державному підприємстві «Словечанське лісове господарство». Аби громадськість мала повне розуміння того, що відбувається у лісах регіону, знала про всі проблеми ведення лісового господарства, до участі у заході організатори запросили представників ЗМІ, науковців, лісопатологів, голів місцевих громад, керівників Овруцького району.

Насамперед, представників громадськості ознайомили з основною гіпотезою науковців щодо причин всихання, яка вказує на глобальні кліматичні зміни, що спричиняють послаблення насаджень. Саме слабкі дерева і заселяє вершинний короїд — шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі стають причиною «посиніння» деревини.

«Найболючішим є те, — каже директор Словечанського держлісгоспу Олександр Павлушенко, — що хвороба поширюється надзвичайно швидко. І поки підприємство отримає всі необхідні дозволи на проведення санітарних заходів — уражені дерева втрачають якість. Від цього втрачають і підприємство, і місцеві бюджети. Адже посиніла деревина годиться хіба що на дрова, а рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів від реалізації дров у рази менша, ніж від реалізації ділової деревини».
У Можарівському лісництві лісівники продемонстрували цілі ділянки соснового лісу з рудими кронами, сухими верхівками та зі стовбурами без кори. На пошкоджених деревах легко знайти і «винуватця» — вершинного короїда.

Тут же гостям запропонували оглянути розпилений на частини стовбур хворого дерева: «посиніння» в ньому поширюється від верхівки до низу.

«Якщо дерево зрізати на початковій стадії захворювання, — пояснив гостям Олександр Павлушенко, — то нижня частина стовбура ще не зовсім втрачає свої ділові якості, пеньок має вигляд здорового. Нерідко доводиться чути некомпетентні звинувачення, що під виглядом хворих дерев зрізаємо і цілком здорові. Але тут на власні очі можна переконатися, що це не так. Тому й звертаємося з проханням, щоб пояснювали громадам, що хвороба ця — ось така підступна».

— Діалог із місцевими громадами має тривати постійно, — каже Андрій Курінський, — щоб люди відчували проблеми лісу, щоби ми могли об’єднатися і разом домагатися прийняття виваженого господарського рішення, як вийти з цієї ситуації з мінімальними економічними втратами. Бо на сьогодні законодавча база, за якою працюють лісівники, на жаль, — далека від досконалості. А дискредитація державної лісової охорони в засобах масової інформації на сьогодні досягла високого рівня, лісівника часто «малюють» мало не ворогом лісу. Через це у найвищих владних кабінетах з’являються законодавчі норми, які просто шокують працівників лісової галузі. Скажімо, нові правила санітарних рубок в українських лісах. Вони зараз бюрократично перешкоджають лісівникам ефективно боротися з хворобами лісу.

— Раніше, щоб урятувати пошкоджений шкідниками ліс, ми створювали так звані буферні зони, тобто на довжину стовбура довкруж зараженого вогнища вирізався сухостій і сироростучі дерева, що стримувало подальше просування шкідників, — уточнює директор Словечанського держлісгоспу Олександр Павлушенко. — Таким чином, вдавалося оперативно знешкоджувати небезпечні осередки хворого лісу. А нині, згідно з новими правилами, зрізати сироростучі, хоча й заражені хворобами, дерева в буферній зоні вже не можна, тому шкідники через них швидко розповсюджуються на здорові ділянки лісових угідь і вражають їх. Це для нас — нова проблема, так би мовити, штучна, що виникла через нерозуміння сучасних загроз лісу, — зауважив керівник лісгоспу.
Чи не тому так наполегливо шукають лісівники вихід із кризової ситуації, що склалася?

— Я готовий на будь-якому рівні в державі роз’яснити ситуацію, що складається в лісах Житомирщини, — зауважує начальник обласного управління лісового та мисливського господарства. — Але, на жаль, є певний політичний тиск на галузь і є певне нерозуміння того, що насправді відбувається у держлісфонді. Тому ми маємо посилити роз’яснювальну роботу і на конкретних прикладах, як сьогодні на семінарі із залученням сільських голів, керівників районних органів влади, журналістів і представників громадськості показувати «плюси» і «мінуси» сучасного лісогосподарювання. Ми також уважно вивчаємо і фіксуємо всі надані нам місцевими громадами пропозиції та зауваження, систематизуємо їх і направимо на розгляд уряду. Ми також готові запросити народних депутатів України на подібний семінар, щоб спільно виробити стратегію і прийняти ефективні законодавчі рішення щодо подальшого розвитку та раціонального використання лісових ресурсів. І, зокрема, виправити недосконалу редакцію нових санітарних правил, — резюмував керівник обласного лісового відомства.

Лісівники також чекають на оцінки, зауваження і пропозиції від екологів, науковців та громадського активу області.

Джерело: zhytomyrschyna.zt.ua

Всі новини Житомира