Білоруський княжий рід, масова різанина та 700-річна історія житомирського селища Кодеденград
Кодня — село Житомирського району, Житомирської області.
Поруч з селом знаходяться поселення І тис. до н. е., III–V та ХІІ-ХІІІ ст.ст.
Литовський та польський період
Містечко під назвою Кодеденград вперше згадується у письмових джерелах 1301 року. Знаходилася у складі Литовського князівства 1362, а після його об'єднання з Польщею в 1569 році — у складі Речі Посполитої.
В цей час Кодня належала знатному білоруському княжому роду Сапігів. В кінці XIX ст. вона належала графу Аполлону Лєдуховському.
Коліївщина
У 1768 в Холодному Яру поблизу Чигирина почалося повстання запорожців і гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка та Івана Гонти, що отримало назву «Коліївщина». Повстанці захопили ряд міст: Середнього Придніпров'я, штурмом узяли Умань, і Річ Посполита була вимушена звернутися до Катерини II з проханням сприяти в придушенні бунту.
Російські і польські війська незабаром розгромили розрізнені загони повстанців, а захоплені в полон повстанці були жорстоко покарані. Влаштовувалися показові страти в різних містах Речі Посполитої, а в Кодні відбулася масова різанина. Під керівництвом коронного воєначальника Юзефа-Ґабріеля Стемпковского повстанцям рубали голови, садили на палю, чвертували. Тут стратили близько 300 учасників «Коліївщини», і село стало символом скорботи і пам'яті про волелюбних і непокірних синів українського народу.
Як писав у своїх спогадах Михайло Станіславович Чайковський:
Я родился в селе Гальчинце, волынской губ. житомирского уезда, в кодненском приходе, в 13 верстах от Бердичева, этого торгового Иерусалима израиля, в приднепровской Руси, в 9 верстах от «святой» Кодни, где карали гайдамаков Гонты и Железняка мечем, колом и виселицей во славу короля польского и Речи Посполитой. Такой страх был наведен тогда на украинский люд, что до сего дня этот люд, произнося угрозу или проклятие, повторяет: «щоб тебе свята Кодня не минула!»
До 200-ліття трагедії на околиці Кодні, на козацькому кургані-могилі, оточеною щільним кільцем дерев, встановлений монумент пам'яті учасників «Коліївщини» (29 червня 1968 р.)
Комуністичний Голодомор
1917 року Кодня увійшла до складу УНР, але внаслідок Громадянської війни у 1920 році окупована військами московсько-більшовицької Червоної армії. 1929 року відбулась масова насильницька колективізація з вилученням земель у заможних землевласників. 1932 року населення пережило Голодомор, який забрав життя переважно дітей та старих. Через 9 років Кодня була окупована німецько-гітлерівськими загарбниками.
Визначними архітектурними пам'ятками села є: церква Різдва Богородиці побудована у 1841 р. у стилі класицизм коштом поміщика Михаіла Леонтієвича Корженєвського; дзвіниця побудована у 1863 р. коштом парафіянин та держскарбниці. У роки незалежності України в Кодні був встановлений ефектний, виконаний з поліського рожевого граніту, пам'ятник Тарасу Шевченку, що побував тут 1846.
За матеріалами: uk.wikipedia.org
Последнее изменение Пятница, 28/04/2017