Уже майже три тижні сухо, у лісі аж тріщить. А це грибам не до вподоби. Після рекордного врожаю першої половини вересня, коли лише лінивий не приносив з лісу добру коробку боровиків, не кажучи вже про маслюки, підберезовики (ми називаємо їх "бабками"), краснюки, польські гриби, сироїжки, у лісі майже порожньо. Лісу потрібен дощ - тихий, довгий, бажано теплий.

  "Після останніх років, коли ми майже не бачили грибів і вже почали забувати, якими щедрими на них бувають наші ліси, ця осінь - просто диво. Навіть у колишні часи знайти 40 білоголових вважалося удачею, а тут приносили додому одразу близько сотні, та ще й міцних, красивих, один в один", - розповідає мій "інформатор" з Першотравневого Ольга. Правда, велика кількість грибів одразу підкоригувала ціну - і за 60 грн кілограм білих віддавали, і навіть за 40 (маслюки - за 20 грн). Хто хотів більше, їхав до Києва (тут ціна одразу підскакувала вдвічі), до Житомира (можна вторгувати в півтора раза більше, ніж на місці, але враховуйте немалу ціну на квиток), у Коростені ж на базарі своїх лісових дарів - не проштовхнутися. Однак по 1000 грн на день у найгарячіший грибний період люди заробляли. А ще посилено маринували, сушили, морозили грибочки - і для себе, і родичам та гостям з інших регіонів, і на продаж. На фестивалі "Поліська пані Картопелька" в Овручі за півлітрову баночку маринованих білих просили аж 100 грн - то вже вочевидь для туристів.

  Гриби, як і ягоди (переважно чорниці), для моїх земляків, жителів Овруччини (а ще інших лісових районів Житомирщини), - гарний заробіток на цілий рік. Цього року чорниця вродила непогано, люди другу половину червня - першу половину липня днями не виходили з лісу. Хто не лінувався та ще й активно залучав дітей - заробили добре. З приходом осені з'явився новий шанс покращити сімейний бюджет - гриби, які також рекордно вродили по всій лісовій Житомирщині. На Овруччині, де лісів особливо багато, - просто грибний рай. Особливою щедрістю різняться місця зони відчуження та навколо неї. Їздять за грибами і туди, розповідають місцеві, привозили у найкращі часи забиті мікроавтобуси. Переважно продавали. Хоча для себе також використовували, тут до радіації ставляться по-філософськи, кажуть: "Не міряй, то й кортіти не буде". Звісно, фахівці санітарно-епідеміологічної служби іншої думки стосовно цього питання і наполегливо рекомендують оминати забруднені радіонуклідами місця, а при купівлі грибів вимагати сертифікат радіологічного контролю. Дослухатися до їхньої думки чи ні, особиста справа кожного, але намагатися збути "брудні" гриби, видаючи їх за "чисті", - то вже зовсім інша справа, це не по-людськи і непорядно.

  "Це так Бог змилувався над нами, - кажуть місцеві жителі про нинішній грибний рай. - Бачить, що ледве кінці з кінцями зводимо, одні біди на наші голови та злидні останнім часом валяться. Отож і допоміг вижити". 

  Якщо ж поцікавитися, на чому більший прибуток - на чорницях чи на боровиках, отримаємо відповідь: і ягоди, і гриби збирати непросто, треба знати місця, бути стійким до спеки, комарів, остерігатися гадюк та іншої лісової небезпеки, не боятися осінньої мряки і дощу, мати здорову спину та міцні ноги… Але ягоди все ж даються важче, хоча прибуток на них кращий і отримуєш його, як-то кажуть, не виходячи з лісу, одразу біля дороги. З грибами, якщо одразу не продаси, потрібно возитися: чистити, маринувати, сушити, якщо "зеленушки" - довго мити. Але гриби, та ще й коли їх багато, збирати вочевидь приємніше, веселіше…

Джерело: www.exo.net.ua

Новини Житомира