У 30-ті роки XX століття за назвою розташованого поряд села Скоморохи населений пункт Озерне називався Скоморохи. 30 травня 1936 року на аеродромі Скоморохи Житомирської області, був сформований Будинок Червоної Армії Київського військового округу, який був побудований за проектом талановитого радянського архітектора світового класу Каракіса Йосипа Юлійовича, та входить до переліку пам’яток архітектури нашої Держави.

  В 30-х роках було оголошено мобілізацію і навіть ті хто, щойно відслужив встановлений термін, був призваний в ряди Червоної кінної Армії Будьоного.

  За рахунок призовників та тих, хто вже знаходився на службі, розпочалося будівництво Озерненського (тоді Скоморохського) гарнізонного будинку офіцерів.

  На місці колишнього болота були проведені підготовчі заходи до будівництва, після яких почалося зведення будівлі.

 Швидке будівництво відбувалось завдяки багатотисячній чисельності бійців-будівельників та їх безперервній роботі. Проживали вони у збудованих власними силами бараках, а харчувалися за рахунок польових кухонь.

  Зведення будівлі відбувалося по площі будівництва одразу. За спогадами батька Рудика В.Ф., перший поверх вже закінчували білити, а другий будувався. Закінчилося будівництво, звичайно накриттям даху, матеріалом для покрівлі якого була черепиця. З тильної сторони будівлі були передбачені вбудовані стійки з кільцями для припиняння коней кавалерії. Опалення будівлі здійснювалось печами і так званими «буржуйками». Перед входом були виставлені скульптури пропагуючи спортивний образ життя: скульптура з м’ячем та скульптура ідучого маршем.

  На будівництво будівлі пішло два роки, яке закінчилося в кінці травня, а саме 30 травня 1936 року.

  Ще перед початком Другої світової війни на аеродромі Скоморохи дислокувався полк авіації дальнього з’єднання. Були збудовані аеродром з інфраструктурою, тільки три житлових будинки, та велика, й архітектурно- оригінальна будівля – Будинок Червоної Армії.

  3 моментом початку Другої світової війни будівля гарнізонного будинку офіцерів витримувала на собі неодноразові наслідки авіа нападів. Під час авіаційних налетів відбувалися часткові руйнування та виникли тріщини в будівлі в результаті попадання осколків, а також в результаті коливань від розривів бомб.

  До 1943 року аеродром був окупований фашистськими загарбниками, а на півкілометровій відстані від будинку офіцерів, ними був створений концентраційний табір військовополонених, робочу силу яких використовували для будівництва злітної смуги. В одному з приміщень будинку офіцерів було влаштовано конюшню. Школа Була комендатурою. На Новий 1943 рік силами Радянської Армії було звільнено селище Скоморохи від німецьких окупантів.

  Навесні 1944 року на аеродром “Скоморохи” перебазувався винищувальний авіаційний полк Воронезького винищувального авіаційного корпусу, який й зараз дислокується на аеродромі. На той ж час на аеродромі розташувався і полк авіації дальньої дії, від якого до останнього часу “тремтіла” вся Європа, бо на озброєні полку знаходилась не тільки потужна авіаційна техніка, а й зброя масового ураження.

  В післявоєнний час селище почало активно забудовуватися. У 1945 році, військові, що обслуговували аеродром та військову авіаційну техніку, остаточно перебазувалися з селища Гуйва до селища Скоморохи, а військові частини були передислоковані.

  Зараз добудована злітно-посадочна смуга за своїми технічними показниками спроможна приймати всі види літаків.

 Вагомий внесок у післявоєнне відновлення будинку офіцерів гарнізону було зроблено військовими будівельниками, які протягом більше двох десятків років під час проходження служби проживали в гарнізоні. На 1989 рік гарнізон нараховував п’ятнадцять окремих військових частин, але зараз їх залишилося лише 6. Всі роки свого існування він виконував свої функції в тісному зв’язку з частинами та підрозділами Повітряних Сил.

  Змінювався колектив, але незмінним було почуття відповідальності за повноцінний відпочинок військовослужбовців та членів їх сімей.

  Будинок офіцерів довгий час був кращим в авіації, а в 1980 році йому було вручено прапор Міністра оборони СРСР: за 1-ше місце в Військово-Повітряних Силах. Бібліотека двічі нагороджувалася грамотою Головного політичного управління армії і флоту.

  Аматорська кіностудія завоювала велику пошану своїми фільмами “Кража”, “Небо у нас одне”, “Ноктюрн”. Останній демонструвався по українському телебаченню.

  Славнозвісний ансамбль “Взлет” виступав зі своїми концертами у Москві в академії імені Жуковського, а в Моніно в академії імені Гагаріна. Виступи демонструвалися по центральному телебаченню.

  52 гарнізонний Будинок офіцерів знаходиться в затишному авіаційному гарнізоні Озерне, де головні мешканці – люди так чи інакше пов’язані з авіацією.

  З цими чудовими людьми і для них, працює колектив Будинку офіцерів протягом 80-ти років, починаючи з 1936 року, коли було збудовано Будинок офіцерів, з перервою на роки війни, і до сьогодення.

  Розташована серед живописної природи, в мальовничому краю Полісся, триповерхова будівля з оригінальним архітекторським втіленням, привертала увагу багатьох гостей. Особливо привабливим було те, що приміщення двох залів малого та великого вміщувало в собі більш ніж 300 та 700 місць, та були завжди переповнені: демонструвалися кінофільми, проходили концерти відомих артистів, виступи самодіяльної творчості, лекції, диспути, виставки. На сцені великої зали Будинку офіцерів виступали такі знаменитості як: Вольф Месінг, Любов Орлова, Йосип Кобзон, Алла Пугачова, Софія Ротару, Валерій Леонтьев, Лариса Доліна, проводились зустрічі з артистами кіно Інною Макаровою, Людмилою Чурсіною, Сергієм Івановим, Ігорем Ледогоровим, Галиною Ковганіч та з багатьма іншими.

  52 гарнізонним будинком офіцерів проводяться заходи до Державних, військово-професійних, релігійних інших свят, про що свідчать регулярні звітні матеріали та інформаційні оновлення, що подаються до Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, а також висвітлюються на сторінці будинку офіцерів у соціальній мережі Facebook. У гарнізонному будинку офіцерів функціонують гуртки, угрупування, та секції які задовольняють потреби як молодого населення та старшого покоління.

  Широким попитом користувалася бібліотека Будинку офіцерів,

  Фонд бібліотеки, який налічує в собі близько 20 тис., примірників та постійно поповнюється новинками літератури. Проводиться ряд цікавих масових заходів, які готують і проводять активісти бібліотеки разом з членами клубу любителів поезії та завідуючою бібліотекою.

  Радіовузол Будинку офіцерів забезпечує радіомовлення на гарнізон, виконує замовлення мешканців гарнізону, інформує населення про події в гарнізоні, озвучує всі заходи, які проводяться в Будинку офіцерів.

  У Будинку офіцерів знаходиться музей Бойової слави, який постійно відвідують, як військовослужбовці так і мешканці гарнізону.

  Будинок офіцерів це чи не єдине місце, де військовослужбовці і члени їх сімей, всі жителі гарнізону можуть зустрітися в неформальній обстановці, відпочити емоційно і морально, поспілкуватися, відкрити для себе світ музики, пісні, поезії, книги.

Джерело: Здравствуй, Озёрное!