НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Іван Бурдюг: 30 бригада побувала всюди на сході, скоро буде і в Донецьку

Іван Бурдюг: 30 бригада побувала всюди на сході, скоро буде і в Донецьку

 

  Легендарний Сергій Улітенков, військовослужбовець 30-ої окремої механізованої бригади та Іван Бурдюг, прес-офіцер 30-ої окремої механізованої бригади побували в гостях Армія FM.

 

  Сергій Улітенков: Доброго!

  Іван Бурдюг: Вітаю всіх!

  Яна Холодна: Розкажіть нам як зараз бойовий дух у хлопців, як настрій? Ми розуміємо, що дякувати Богові, зараз там великих, активних бойових дій про які ми наприклад говорили з Сергієм немає, але, яка ситуація зараз?

  Іван Бурдюг: Коли були бойові дії в 14 році, морально-психологічний стан і бойовий дух хлопців були набагато вищі, тому що ми йшли в атаку. Ми йшли в атаку, ми брали населені пункти, ми робили зачистку. Таким яскравим прикладом була Степанівка. Тим не менше наш підрозділ просувався, ми робили зачистку, встановлювали блокпости і йшли в наступні населені пункти. Зараз почалася окопна війна, вона триває вже більше 2х років. Тим не менше морально-психологічний стан і бойовий дух бійців досить на високому рівні. Хоча багато експертів кажуть, що окопна війна це одна з найтяжчих способів воювати. Щодня одне й те саме і, розумієш, війна це не те, коли стріляють, зривається, поранені-вбиті. Війна це також побут: дрова, окопи, лопати приготування їжі, помитися. Оце війна. Все це побут.

  Яна Холодна: Який бойовий шлях пройшла тридцятка з 2014 року?

  Сергій Бурдюг: Перші бойові дії, які торкнулися нашої бригади це були бойові дії в яких приймав участь другий наш батальйон, а саме 22 травня почалися перші бої в н.п. Рубіжне Луганської області. І вже тоді коли я спілкувався з хлопцями я чув як по телефону ідуть обстріли. Чути, що є поранені. Вже тоді я відчув, що це вже війна. Потім першу батальйону тактичну групу відправили на схід в середині липня, і ми разом з 95 бригадою здійснили всім відомий рейд. Ми також приймали у ньому участь це було село Петрівське і Савур Могила, Степанівка, Мюсис. Потім  і Миколаївка, досить таки чимало населених пунктів пройшли. І хочу сказати, що наші хлопці, є у нашій бригаді такі, хто на протязі кількох годин тримали Савур Могилу. Тобто крім них таких нікого не було. І я дуже пишаюсь цими людьми і слава Богу, що у нас такі є. Потім після виводу, у вересні 2014 року, ми відновлювали боєздатність на одному з полігонів. І вже знову ж таки за командою начальника Генштабу нашу бригаду було піднято, відправлено в напрямку н.п. Піски. Там же теж були бойові дії, але у зв’язку з тим, що загострилася ситуація не Дебальцівському напрямку, основну частину підрозділів нашої бригади перекинули на Дебальцівський напрямок. Бригада перебувала тоді в резерві, але знаєте кажуть, що у резерві значно простіше, ніж вести десь бойові дії. Я скажу вам – це не так. Тому що, якщо ти десь закріплений у одному місці, ти знаєш що у тебе напрямок такий, ти собі зробив позиції, ти воюєш. А в резерві, тебе постійно піднімають по тривозі в будь яку годину доби відправляють… Тільки там ти розумієш що ось ти тут. Тобто  в резерві значно складніше перебувати. На протязі трьох днів ми вели бойові дії за стратегічно важливу висоту Логвінове. Також безпосередньо і в Дебальцево наші підрозділи були. Займалися і евакуацією, і підвозом боєприпасів, і штурмуванням населених пунктів. От такі бойові задачі виконували.

  Яна Холодна: Хочу сказати цікавий факт із життя 30-ої бригади – за особисту мужність самовідданість і високий професіоналізм проявлені при захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордену Золота Зірка двом офіцерам бригади: Володимиру Гринюку та Сергію Собко. У вас в бригаді є два героя України, по суті.

  Іван Бурдюг: Ну на справді залишився один, інший пішов на підвищення. Майор Гринюк залишився у нас у бригаді, а Сергій Станіславович пішов зараз на підвищення. Я не люблю хвалитися вчинками і не люблю піару, але  я скажу  так, розумієте факти говорять самі за себе. Так це було і літо 2014, це була зима на Дебальцівському напрямку 15-го, це були бойові дії на світлодарській дузі, коли бригада займала оборону в тому напрямку на протязі року. Це був і Волноваський напрямок поблизу окупованого Докучаєвська, Гранітне і Старогнатівка, де також неодноразово були бойові зіткнення. Ну і зараз тут де ми виконуємо свій службовий обов’язок.

  Яна Холодна: Мені здається, що ваша бригада всюди була у зоні АТО.

  Іван Бурдюг: Все вірно. І я впевнений, що і в Донецьку будемо. Адже нас там теж чекають люди.

  Яна Холодна: Нещодавно ви повернулися у ППД, а саме в Новоград-Волинський. Вперше за три роки. Як вас зустрічали?

  Іван Бурдюг: Дуже було незвично. Бачити казарми, плац. І людей, які нас щиро вітали. Це дуже турбуючий і приємний момент. Наша частина пройшла маршем через все місто. Нас радо вітало. І ми як започаткували таку традицію. Тепер інші частини нас повторюють. І це хороша традиція

  Яна Холодна: Сергію, а ви теж тоді були на цьому марші? Які емоції відчували?

  Сергій Улітенков: Так. Приємно знову повернутись у своє місто, а ще приємніше, що тебе там чекають! Люди дякували, махали прапорцями.

  Іван Бурдюг: Було дуже багато людей, дітей. Навіть з вікон виглядали. Фотографували, знімали. І дітки йшли з нами в колоні. Тоді ти й розуміємо заради чого ми тут стоїмо і кого захищаємо.

  Яна Холодна: Це важливо знати, що тебе підтримують.

  Іван Бурдюг: Це завжди добре знати, що вдома чекають. Це сильна підтримка і допомога.

  Яна Холодна: Ви вже стільки помандрували. Як у вашого підрозділу складаються стосунки із місцевим населенням?

  Іван Бурдюг: Після Дебальцевських подій ми відправились на Світлодарську дугу. Там нас місцеві мешканці питали: коли ви почнете нас вбивати??? Це не поодинокий випадок. Вони просто настільки були залякані, що потрібно ще багато часу на цю реабілітацію.

  Яна Холодна: Я думаю ця думка змінилась після того часу який ви там провели і коли ви звідти йшли люди вас відпускати не хотіли!

  Іван Бурдюг: І вони люди і ми люди. Пройшов час і всі зрозуміли, що ми захисники. Їхні захисники.

  Яна Холодна: Привіт передавати будете?

  Іван Бурдюг: Привіт всім рідним, знайомим. Особливий привіт тим хлопцям хто отримав поранення і зараз на реабілітації. Вам привіт і я знаю, що якщо буде потрібно ви обов’язково сюди прийдете.

  Сергій Улітенков: Всім привіт! Перемога буде за нами!!!

Джерело: armyfm.com.ua

Новини Житомира

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top