"Покровська церква в урочищі "Кокрин", побудована в 1901 році, закладка церкви сталася 09 серпня 1899 року на Трипільської вулиці архієпископом Волинським і Житомирським Модестом. (Джерело: газета "Волинь", № 84 від 10 серпня 1899 року)", - пише краєзнавець Анатолі Магаз. 

  "На території вже закритого наприкінці XVIII століття православного цвинтаря в урочищі Кокрин на Охрімовій горі. Всередині церкви влаштували усипальницю, яка стала основою формування нового житомирського некрополя. Покровський некрополь став одним з найбільш престижних місць поховання міської еліти.

  Житомирська газета «Волинь» тоді порівнювала Покровське кладовище по своїй красі з Аскольдовою могилою у Києві.

  Кладовище в радянський час знищили, а церкву перетворили у виробничі приміщення артілі «Червоний гвоздильщик» (тепер УТОС - Українське товариство сліпих). Церква нині занедбана і знаходиться в аварійному стані".

  У 1919-1920 рр. С.С.Гамченко зосередився на вивчені старовинного некрополя "Кокрин".Кладовище знаходилося наприкінці Трипільської вулиці(8-го Березня) і займало територію охоплюючи вершину та схили високого підвищення лівого берега р. Кам'янки. На кладовищі збереглися різноманітні надмогильні пам’ятники у межах 14-16 століть. На початку свого існування кладовище було загальним, а пізніше, розділилося на дві частини. Про це красномовно свідчила та обставина, що в місцевості, де знаходилась Покровська церква, ховали представників православного віросповідання, а на узгір'ї, в крайні каплиці Св.Миколая-католицького. Відомо, що католицький цвинтар навколо каплиці діяв до 1779 року.

За матеріалами краєзнавця Анатолія Магаза
ФОТО: Валерій Козлов та Анатолій Магаз