Сьогодні ж, коли українське транспортне сполучення, м’яко кажучи залишає бажати кращого, лісова дорога часто буває набагато кращою. І це цілком зрозуміло, адже добрий господар завжди знає, що потрібно для вдалого господарювання. 

  Не втрачає своєї актуальності будівництво лісових доріг і в нинішній час. Адже функціонально вони виконують багато завдань. Для лісових підприємств лісові дороги лишаються тим вкрай важливим і невід’ємним ланцюжком у веденні господарської діяльності, який суттєво покращує можливість проведення як протипожежних та лісоохоронних заходів, так і доступ до лісосічного фонду, що в рази зменшує і витрати, і час на транспортування продукції. При цьому не зменшується їхнє соціальне значення. Адже у багатьох випадках лісові дороги слугують місцевим мешканцям, скорочуючи шлях сполучення між селами, а то й цілими районами у три-чотири рази. 

  Будівництво лісових доріг, їх ремонт та утримання займають чільне місце і в діяльності державного підприємства «Новоград-Волинське ДЛМГ». Для цього в лісгоспі функціонує бригада з цілим «арсеналом» спецтехніки (екскаватори, бульдозери, грейдери та самоскиди). До 2010 року лісівники користувалися тими дорогами, що вже були в лісі. Проте, коли лісові масиви почали досягати віку стиглості, а відповідно — відводитися для рубання, доступ до них був обмежений. Саму у цей час почалася активізація в побудові нових дорожніх полотен, що як ті артерії в людському організмі, забезпечують повноцінне функціонування. 

  На сьогодні протяжність внутрішньогосподарських доріг лісгоспу, враховуючи всі типи — капітальні, покращені, грунтові тощо — складає понад 380 км., з них побудованих капітальних із твердим покриття, починаючи з кінця 2010 року, — понад 24 км., а витрати на них сягнули близько 8 млн. грн. Погодьтеся, сума це немала. А ще не варто забувати, що у міру необхідності тут постійно проводяться роботи з їхнього утримання в належному стані. Проте, ці затрати себе виправдовують, — пояснюють у лісгоспі. Це підтверджують виробничі показники, які сьогодні дають можливість керівництву лісгоспу повністю виконувати свої зобов’язання. А це, в першу чергу — достойна, і що не мало важливо, вчасна заробітна плата колективу, який налічує близько 700 чоловік. А також сплата податків та внесків до бюджетів усіх рівнів.   

  Варто відзначити, що ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» є сумлінним платником і входить до десятки кращих платників податків району. Так, за 2017 рік до державного бюджету підприємство сплатило 17 млн. 233 тис. грн., ще майже стільки — 17 млн. 630 тис. грн. — до місцевого (див. табл. в розрізі громад). Крім того, сплачено в соціальні фонди єдиного соціального внеску —16 млн. 208 тис. грн. А загалом до зведеного бюджету та ЄСВ — 51 млн. 071 тис. грн. А це пенсії, заробітні плати освітянам, медикам, соціальній сфері, утримання армії та бюджетних установ.

  Примітка : ПДФО (податок на прибуток) направляється :

• 60 % органи місцевого самоврядування (район, місто, ОТГ);
• 15 %  - в обласний бюджет;
• 25 % - в державний бюджет.

  Ці цифри яскраво свідчить про те, що галузь лісового господарства попри усі намагання її розвалити, а вірніше — приватизувати, — сьогодні лишається тим надійним плечем для держави, яка спроможна не лише заробляти на себе, а й забезпечувати частину державних потреб, — (бо добре відомо, що попри статусу «державна» ніякої підтримки з боку держави вона не отримує). 

  Тим не менше знаходяться охочі висловлювати своє невдоволення в бік діяльності лісівників. І не лише з приводу вирубування лісів. Досить часто нарікання можна почути щодо транспортування продукції лісу по дорогах загального призначення, або території тієї чи іншої громади (села). Особливий подив викликає, коли це звучить з вуст сільських очільників. Звісно, зона діяльності лісгоспу розповсюджується майже на 65% території району. І обійтися лише лісовими дорогами тут не вийде. І в період бездоріжжя (після дощу, чи у після зимовий період) створюються певні незручності, але з настанням сприятливої погоди ці недоліки лісівники завжди готові усунути. І — роблять це! Досить часто — на прохання тих же сільських голів. Проте, хочеться запитати, якщо невдоволення викликає «розбиття дороги», то чи з таким же невдоволенням сільські голови отримують податки та попенну плату, що сплачується лісгоспами до сільських бюджетів за ведення лісового господарства на їхніх територіях? І чи не вистачає цих надходжень, щоб час від часу їх спрямовувати на ремонт своїх доріг?! Адже дороги будують для того, щоб по них їздити.

Діана Городецька, Фото з архіву лісгоспу