— Як спало Вам на думку така ідея – висадити і доглядати аж за трьома великими клумбами?

  — В мене син мав інвалідність був та й любив на бузок дивитись, що під вікном росте. А люди то собак там вигулювали, то машини ставили, а запах дурний йде, і подивитись нема на що. От я і вирішила посадити квіти, хоча земля тут погана після будівництва залишилась, проте, якщо вносити добриво та багато поливати, воно дасть свої плоди.

  Марія Василівна охоче показує свій квітник і називає своїх улюбленців – тут тобі і троянди, лілії, хризантеми, гвоздики, чорнобривці, мальви, гібіскус, майори, ромашки і ще багато, які вже перецвіли або будуть цвісти. І всього цього просто багато, багато видів. Все доглянуте, високе, квіти яскраві -  видна на квітах турботлива рука господині.

  — Квіти зрізаєте? Щоб вдома в вазу поставити?

  — Ніколи. Зрізані квіти – то мертві квіти! На мене буває ображаються, що не даю дозволу зрізати. Проте я і собі не зрізаю – вони повинні бути тут, радувати людей, інакше для чого це все?

  — Ви так багато знаєте! Де берете інформацію?

 —  Ми переселенці з Народицького району, в селі будинок був, господарство, городи. В мене на городі стільки квітів між городиною було, що сусідки жартували, що в мене, як в ботанічному саду. Поселились тут в 2004 році. Вже більш як 10 років я вирощую квіти. Вже сина мого не стало, який так любив на них дивитись, а я що, кину це діло?

  Я ж троянди як вирощую – кущі донька купує, а так в основному я з палички вирощую. Береться троянда, яка тільки перецвіла, ставиш у воду, коріння вона не пустить, а пустить додаткові бруньки. Потім висаджуєш у відкритий грунт під пляшку і часто і багато поливаєш. В мене так майже всі прийнялись, і навіть звичайні кімнатні трояндочки, і ті в мене прекрасно ростуть і добре перезимували у відкритому грунті.

   —  Дуже гарний і великий гібіскус. Поділитесь паростками?

  —  Звичайно! Прийдеш після дощу, я тобі відростків молодих накопаю, посадиш в себе (ред. говорить жінка кореспонденту нашого сайту).

  — А виноград і смородина?Також ваше?

  — Ще чоловік покійний садив, і металевими палями оформили, тут затінок, добре сидіти, відпочивати. Смородину та ягід не бачу – діти ще зеленою обривають, а так садила, щоб листочки для консервації були.

  —  Хтось допомагає з клумбами?

  —  Син поруч живе, з огорожею допоміг, а так перекопую землю із сусідкою, а от сапати нікому не довіряю – разом з будяком всі квіти пересапають.. А так все роблю сама, хоч і тяжко, поки пополиваю, то аж лавочку приношу, щоб посидіти. Кожен день ввечері по декілька годин поливаю.

  — Дуже багато разів наш двір отримував перше місце за найкращу прибудинкову територію від міськвиконкому. Навіть дитячий майданчик винагородою був, нещодавно лавочки виділили...

   —  Часто квіти рвуть з клумб?

   —  Буває й таке. Хазяйнують, наче в себе в дома. Зауваження робиш, а їм нічого. А одного разу в мене ледь не всю клумбу, наче битами, перебив хтось. То так нервувала, аж говорити не могла. Донька одразу приїхала і аж десять кущів привезла, щоб на місце побитих посадити.

  —  Пані Марія з гордістю показує квіти, які перецвіли в себе на телефоні – просто безліч тюльпанів, близько сотні видів троянд, в різну пору року все квітне, як говорить господиня – все квітне від морозу до морозу.

  Як одна жінка може це все робити, — просто важко уявити, скільки сил це все потребує! Можна побажати пані Марії міцного здоров’я і довгих літ життя та висловити велику подяку за таку клопітку працю, яка радує око і піднімає настрій усім навколо.

Розмову вела Оксана Ганська

Новини Житомира