Зазвичай, основним аргументом для перевізників на користь збільшення тарифів є підвищення вартості пального. Ситуація, в якій опинилися перевізники, наразі є нетиповою, адже пальне стрімко втратило у ціні. Більшість маршруток переобладнані на газ пропан, є незначна кількість метанових та дизельних. За два місяці ціна на газ (пропан) знизилася з 17 грн до 9,5-10 грн.

  Пропорційно знизилася ціна на бензин та дизельне паливо.

  Саме вартість пального є основною статтею витрат, яку показують перевізники при обґрунтуванні тарифів. Інші витрати, на які полюбляли посилатися та жалітися перевізники, не зросли (запчастини, офіційні зарплати у водіїв). Тому у цій ситуації аргументів на користь збільшення тарифу у перевізника забракне. На момент встановлення тарифу у 5 грн і перевізники, і місцева влада обіцяли “покращення”, а саме: нові автобуси, валідатори та єдиний електронний квиток, чемні водії, дотримання графіків руху маршрутів (особливо у вечірній час) тощо. Нічого цього немає. Так само, як і немає пільгового проїзду без часових обмежень для пільговиків. І це при тому, що дві судові інстанції визнали встановлені міською радою часові обмеження незаконними та скасували їх. Але що для житомирських чиновників рішення суду та Закон?

  Враховуючи невиконання взятих на себе зобов’язань перевізниками та міською радою при збільшенні тарифу з 3 грн до 5 грн – збільшення до 7-8 грн з тими ж обіцянками виглядатиме насміханням над житомирянами. Адже немає жодного сумніву, що чергове збільшення тарифу не призведе до покращення якості перевезень, нормальних автобусів та виконання графіків руху.

 Інша справа з обґрунтуванням тарифу для комунальних автобусів, які їздять на дизельному паливі, закуповують його офіційно (на відміну від приватників, які паливо купують по "сірим схемам"). Для комунальних автобусів усі платежі офіційні (купівля палива, обслуговування, зарплата тощо). Собівартість однієї поїздки для міських автобусів буде значно вищою в порівнянні з приватниками. З цього можна сказати наступне:

1. Влада може, посилаючись на розрахунки комунального перевізника, обґрунтувати ціну проїзду у 7-8 гривень.
2. Дизельні автобуси є значно дорожчими в обслуговуванні, ніж аналогічні на пропані (в Тернополі минулого року закупили автобуси МАN на зрідженому паливі (LPG) стандарту Євро 5).Не дивно, що усі європейські міста відмовляються від громадського транспорту на дизельному паливі через високу загазованість та неекологічність.
3. Попри відсутність “економічних” підстав для збільшення тарифу на проїзд у громадському транспорті, скоріше за все, це відбудеться вже найближчим часом під красиві виступи про транспортну концепцію та реформу транспорту, при якій за чотири роки не провели жодного відкритого конкурсу та не залучили жодного нового перевізника з новим та сучасним транспортом.

Микола Череднік, депутат Богунської районної ради в Житомирі

 Новини Житомира