День медичного працівника лише нагадує суспільству про безцінну працю лікарів, для яких самопочуття 73-літньої бабусі важливіше, ніж своє. Цей день святкує й Ірина Федорчук, - розповідає novograd.city.

  Жінка працює черговою дитячою лікаркою в міськрайТМО, а також педіатром у Будинку дитини. Вона невисокого зросту, привітна, енергійна і дуже завзята. Любить проводити час з родиною і відпочивати на свіжому повітрі. У сфері медицини вже 16 років. Виховує 9-річну донечку Евеліну.

  Ірина розповідає, що ще змалечку дуже мріяла стати лікарем. Так сталося, що мама дівчинки потрапила в страшну аварію, лікарі ледве витягнули жінку з того світу. Опісля Галина Оксентіївна розповідала маленькій доньці про таку гарну професію, про змогу рятувати людей. Їй і самій було до снаги піклуватися і допомагати людям.

  Ірина родом із Пилипович. Закінчила місцеву сільську школу і вступила до медичного університету, що у Вінниці. Інтернатуру проходила в одній із київських лікарень. Згадує, що на шостому курсі вирішила працювати з дітьми. Пізніше її направили до Новограда-Волинського, відтоді й залишилась тут.

  Під час своєї лікарської практики чого вона тільки не бачила. Лікарка розповіла про курйозні випадки, коли молоді матусі вдавались до народної медицини. Так, одна жінка лікувала своїй малечі перцем застуджене горло, а для іншої сік цибулі був найкращим способом позбутися нежитю. Сама ж Ірина до народних методів лікування ставиться критично, бо вважає, що першочергова медична допомога набагато спростить перебіг хвороби, а в дітей і поготів.

  Якщо батьки ставляться до своєї дитини як до найціннішого скарбу, то й піклуватись про неї будуть як належить – у лікаря.

 

  Про Будинок дитини каже, що це місце особливе, бо там особливі діти. Багато крихіток мають вади здоров’я, а батьки не можуть їх утримувати вдома, тому й діти перебувають там. Щодня з ними працюють спеціалісти, годують та граються. Коли жінка говорить про малят, її очі горять, бо вона від щирого серця допомагає діткам одужати і не відчувати себе не такими як усі. 

  Постійно залучає спонсорів, щоб подарувати дітям незабутні свята, щоб життя у будинку було затишним і по-справжньому домашнім.

  На роботі Ірина і няня, і подружка, і фея-помічниця, а вдома – звичайна мама, яка виконує із донечкою домашні завдання, готує смачну вечерю та створює сімейний затишок. Коли вона працює, бабуся та дідусь доглядають за онучкою.

  Жінка не розділяє роботу і дім, бо навіть у неробочий час готова проконсультувати матусь по Viber. З усіма пацієнтами постійно на зв’язку, адже турбується про кожного. Без перебільшення, але мами, які обстежуються в Ірини, позитивно відгукуються про її роботу. Вона не виписує шкідливих та дорогих препаратів, і, що важливо, не змусить ваші руки тремтіти від хвилювань. Лікарка заспокоїть, втішить і обов’язково скаже, чому ваше малятко має періодичне "апчхи".

  Нововведенням у медицині лікарка щиро радіє, для неї всі реформи й закони – це важливі кроки до дієвої системи. Їй подобаються зміни, бо вважає, що це цінний досвід, який ми або удосконалюємо, або залишаємо в пам’яті як нагадування.

  Педіатрам-початківцям Ірина радить ніколи не розгублюватися, бо вирішувати питання треба миттєво й безпомилково. Каже, що спочатку легко не буває нікому, проте лише полюбивши свою роботу можна отримати колосальне задоволення. Також, за її словами, головне – набувати досвіду, займатися самоосвітою, розвивати свої знання і не боятися питати поради в старших колег, бо на кону життя маленької людини.

  Лікарка віддана своїй справі. А якщо праця йде від щирого серця, то й результати будуть втішними. Ми маємо цінувати таких людей, яким дійсно небайдуже здоров’я наших дітей, які не йдуть щодня на роботу з бажанням якнайшвидше завершити день, думають не про гроші, які поки багато чого вирішують, а просто змінюють світ, почавши з себе.

Новини Житомира